крафтові виробники

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.

Історик, військовий з Харківщини Віктор Єсіпов ще за студентських років шукав оригінальні смаки пива та мріяв про власну броварню, яка відрізнятиметься від звичних пивоварень автентичністю. Порівнюючи пінне з масмаркету та пивних пабів, зрозумів, що хоче спробувати варити напій за власними рецептами, але задум вдалося втілити не одразу.

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Десять фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine пройшли індивідуальні менторські консультації з профільними експертами.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Зайти у сегмент крафтового виробництва морозива вартує мінімум $200 тис.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

15 вересня 2026 року фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine захищатимуть свої бізнес-ідеї перед членами Експертної ради в Посольстві Королівства Нідерландів в Україні.

Виробництво крафтової аджики без документів на відкриття бізнесу може становити сумарно 180-230 тис. грн.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Крафтовий виробник оригінальної аджики в Київській області планує фасувати продукцію не лише в скляні банки по 100 мл, а й у стіки. Таким чином можна охопити більшу кількість споживачів зручним форматом продукції.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

На Київщині запустять офіційне виробництво крафтової аджики. У цьому може допомогти грант від проєкту для крафтових виробників харчових продуктів CraftUP Ukraine.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, виготовили близько 5 тис. пляшок сидру.

Переселенець із Донеччини, нині військовий Іван Марахонько, ще 2018 року релокувався на Київщину через активні бойові дії в рідному регіоні, тоді й зацікавився виробництвом оригінальної аджики.

Площі під виноградниками в Україні скоротилися до 13 тис. га. Виклики на тлі війни вимагають трансформації виноградарства та виноробства з активним залученням громад і створенням нових продуктів.