Про це в ході вебінару «ISRAEL-UKRAINE Agrotech Day: Досягнення експортної якості за допомогою ізраїльських технологій» розповів голова Української асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка.
«Якщо точніше, то фермери, у яких є обладнання, необхідна техніка, які системно працюють і створюють робочі місця, а також є потенційними експортерами, виробляють приблизно 24 тис. т», — говорить він.
Загальна площа під ягодами становить 23 тис. га. З них одна третина (7,5 тис. га) припадає на професійний сегмент. «Це досить багато. Не кожна країна в світі може собі стільки землі відвести під вирощування одних ягід», — уточнює Крошка.
При цьому він звертає увагу, що понад 90% земельного банку під ягідними культурами — це відкритий ґрунт. Тобто насадження максимально піддаються впливу навколишнього середовища, шкідників, погодних умов.
Переважно в Україні вирощують полуницю, суницю, малину, ожину, смородину, лохину. Також сьогодні виділяється черешня, вишня і виноград.
«Більш того, якщо звернутися до офіційної статистики, то за обсягом виробництва черешні Україна є другою державою в світі. Але за технологіями захисту черешні, наприклад, від комах, ми далеко в хвості. У промисловому виробництві вони не застосовуються, тільки на експериментальних ділянках», — розповідає голова Української асоціації аграрного експорту.
Однією з найважливіших цілей асоціації він називає необхідність познайомити українського професійного виробника з сучасними технологіями. А також показати, як можна вирощувати великі обсяги якісного та безпечного продукту.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Запровадження США мит для України у розмірі 10% вплине на аграрний експорт. Зокрема, найвразливішими є заморожені продукти, мед, солодощі, які щойно почали відкривати ринок США.

Нова економічна ідеологія повинна бути відкоригована: має йтися не тільки про переробку, а й доробку.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

У 2022 році виробники яблук зібрали понад 600 тис. т продукції, але її якість була не найвищою, тож велика частина реалізовувалась максимально швидко через активізацію бойових дій на початку сезону. Водночас десертних яблук стало менше — через дощі й гради восени 2022 року їх зібрали 250-280 тис. т, а у 2021-му цей показник становив 380 тис. т.

Для українського морозива наразі недоступна морська логістика, тому за рік Україна на третину збільшила свою присутність на європейському ринку, втративши традиційні близькосхідні та азійські ринки.