Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.
Про це повідомляє асоціація «Ягідництво України» за результатами аналізу IBO Global Blueberry Report 2026.
Загальна площа лохинових насаджень в Україні становить близько 6 тис. га, з яких 5 тис. га вже плодоносять. У 2025 році валовий збір ягоди склав 14,33 тис. т.
Середня врожайність української лохини становила лише 2,87 т/га. Для порівняння, у Польщі цей показник сягає 7,13 т/га, а середньосвітовий рівень — 9,05 т/га.
Низьку продуктивність пояснюють значною часткою молодих насаджень, невеликими господарствами зі слабшою технікою та переважанням північних сортів, які довше виходять на повну продуктивність.
Заморозки 2024–2025 років також вплинули на врожай, однак не є основною причиною низької врожайності.
Український експорт свіжої лохини у 2025 році скоротився на 25% порівняно з піком 2024 року. Водночас змінюється географія постачань: частка Польщі у закупівлях української ягоди зменшилася з 27% у 2023 році до 15% у 2025-му, а головним покупцем стали Нідерланди.
Серед перспективних напрямків для українських експортерів називають Нідерланди, Скандинавію та Велику Британію. При цьому акцент зміщується не на збільшення обсягів, а на виробництво якіснішої ягоди та прямий доступ до більш платоспроможних покупців.
За оцінкою асоціації, для підвищення конкурентоспроможності галузі Україні необхідно зосередитися на врожайності, сучасних агротехнологіях, сортовій структурі, зрошенні, захисті насаджень від заморозків, механізації та післязбиральній доробці. Важливими залишаються також відповідність вимогам ЄС до паковання і сертифікації та контроль залишків пестицидів.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Українським виробникам поточного тижня вдалося підвищити ціни на кавуни.

Україна — світовий лідер нетто-експорту замороженої малини з 2024 року і може продовжити цю тенденцію і у 2026/27 маркетинговому році.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Аномальна спека знизила врожайність картоплі, однак говорити про падіння врожаю на 30% наразі передчасно.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Українські виробники малини та лохини у липні отримали сприятливіші погодні умови, тоді як ягідний сектор Польщі та Сербії зіткнувся з проблемами врожайності та нестачею працівників.