Без ілюзій: як в Україні розвивається переробка

06 червня 2023, 05:53 4807

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Через нестабільну і незрозумілу ситуацію з експортом та низькі ціни на зернові сьогодні аграрії починають розглядати і прораховувати переробку. За інформацією компанії ProAgro Group, останні 3-4 місяці вони отримують багато запитів на бізнес-плани саме щодо аналітики в переробці.

«Забезпечення відповідного балансу обсягів виробництва і експорту як самого зерна, так і продуктів його переробки — від борошна до крохмалю, глютену, білків — все це дасть можливість галузі гідно пройти цей складний воєнний час», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький під час Grain Storage Forum ELEVATOR 2023.

Водночас директор ГС «Борошномели України»  Родіон Рибчинський, звернув увагу що діюча державна програма щодо створення й розвитку переробних підприємств передбачає максимальну суму для одного підприємства до 8 млн грн. 

propData.content.image
Родіон Рибчинський, директор ГС «Борошномели України»

За такі кошти можна збудувати невеличкий переробний цех, який виготовлятиме продукцію для невеликого населеного пункту, де він буде збудований. Він ніколи не буде робити конкурентоспроможну продукцію для експорту. А великим переробникам це лише шкодить, тому що збільшує конкуренцію, «відтягує» кадри і сировину.

За його словами, не потрібно жити ілюзіями: держава чи міжнародні фонди не вкладатимуть кошти в будівництво великого переробного підприємства, якщо вони не виступатимуть як майбутній власник цих потужностей. До того ж, іншим країнам не потрібно вирощувати в Україні конкурента.

Цю думку підтримує й співвласник HD-group і GFSGROUP Борис Шестопалов, який зазначає, що жоден міжнародний фонд не інвестуватиме кошти в труби, які закопуються в землю. 

propData.content.image
Борис Шестопалов, співвласник HD-group і GFSGROUP

Вони готові вкладати кошти у вже існуючі підприємства, які є зараз. Тож частина домашнього завдання, яке потрібно зробити Україні насамперед через профільні асоціації, — наполягати на виділенні значних коштів на створення інфраструктури нових кластерів. І взагалі, весь харчопром в Україні має бути «перепакований», оскільки більшість підприємств — старі й замкнені всередині інфраструктури великих міст, зі складністю розвантаження, відсутністю під’їзних шляхів. Якщо підприємства не будуть ефективними, а це мінімальні енергозатрати, оптимізація процесів на кожному етапі, — ми не зможемо конкурувати з підприємствами найближчих країн.

Більше оптимізму щодо переробки має власник і генеральний директор Interprojekt Gmbh Іван Кунь, який переконаний, що найближчим часом ринок переробки буде рухатися в бік біоенергетики, що пов’язано зі світовими тенденціями зменшення карбонового сліду. 

propData.content.image
Іван Кунь, власник і генеральний директор Interprojekt Gmbh

Я цим напрямом займаюсь з 2006 року і до цього часу бачив дуже мало успішних проєктів, а це означає лише одне — не створені умови та правила гри на ринку. Маючи таке аграрне лобі, можна відкрити ці можливості. Адже агробізнес зараз може забезпечити не тільки харчову безпеку України, а й енергетичну.

Він додав, що значним трендом у переробці є біорозкладне паковання, яке робиться з крохмалю та заміняє пластик. За цим — майбутнє. 

Та, незважаючи на продукт переробки, експерти радять виробникам ще на стадії написання бізнес-плану з організації переробки розпочинати з кінця ланцюга та насамперед вияснити: куди продавати продукцію, і хто буде її кінцевим споживачем. Крім того, варто пам’ятати, що, рухаючись в експортному напрямку, потрібно мати сильну внутрішню торговельну марку і продукт. Без цього буде складно виходити на світові ринки. 


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua