Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).
Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.
Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.
За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.
На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».
«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде.
«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

У ТОВ «Фармгейт Україна», що входить до A’SPIK Group, розпочали посів озимої пшениці. Цьогоріч господарство планує засіяти близько 600 га.

Туреччина передала Україні та росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Виробнича собівартість основних сільськогосподарських культур цьогоріч зросте на 14-17%, зокрема пшениці на 14%, кукурудзи — 17%, соняшнику — 16%.