Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.
Українським зерновим коридором минулого маркетингового року вдалося вивезти 53 млн т зернових та олійних культур. Консультантка з питань торгівлі аналітичної компанії ASAP Agri Наталія Левконюк зазначає, що є позитивна тенденція до збільшення експорту пшениці, ячменю та кукурудзи.
«Із грудня 2023 року по травень 2024-го експорт цих культур зріс на 21% (до 30 млн т). Щодо перевалки зерна олійних та зернових у портах зернового коридору, то приблизно 5 млн т вдалося перевалити, починаючи з грудня 2023 року», — повідомила Наталія Левконюк під час Всеукраїнського Дня поля аграрних інновацій.
Порти Дунаю також тримають високу планку, річковий експорт збільшився на 7% — до 11 млн т. А ось суходолом перевезення зернових культур зменшилося приблизно вдвічі, й це сталося через неконкурентні ціни.
Крім того, Україна стикається з тим, що експортери не можуть правильно оформити митні документи на сою. Це може спричинити значні перехідні залишки.
«Нагадаю також про великі фінансові втрати наших експортерів у жовтні 2023 року, коли посилився контроль за оформленням митних документів. Судна простоювали по 2-3 тижні, що істотно вдарило по кишені українського трейдера. Тож на початок нового сезону в Україні будуть другі за величиною перехідні запаси сої — 355 тис. т», — пояснила Наталія Левконюк.
Соя спричинить зниження виробництва решти культур
Виробництво зернових та олійних скоротиться, прогнозують аналітики. У ASAP очікують урожай пшениці на рівні 19,1 млн т, тоді як у Мінагрополітики днями збільшили свій прогноз до 21 млн т.
Також у міністерстві прогнозують збільшення врожаю кукурудзи до 28,5 млн т, тоді як за прогнозом ASAP очікується 25,5 млн т.
Мінагрополітики прогнозує збільшення врожаю ячменю до 5 млн т порівняно з прогнозом ASAP — 4,6 млн т.
Щодо олійних культур, то, за даними відомства, врожай очікується на 3 млн т нижче, ніж торік. Ріпак залишиться на минулорічному рівні — 4 млн т, з чим аналітики ASAP не погоджуються і вважають, що більш реальним буде показник приблизно 3,7 млн т.
Експорт українського зерна. Яку роль відіграє Іспанія?
За даними фахівців, експорт зерна з України може сягнути загалом 45 млн т за умови безперешкодної роботи зернового коридору. Експорт соняшнику втратив актуальність з відкриттям українського коридору, оскільки внутрішні перевезення повернули собі звання основного збувача соняшнику.
Євросоюз — ключовий імпортер української пшениці та кукурудзи. Із липня по травень ЄС імпортував приблизно 8 млн т пшениці, з них майже 6 млн т пішло до Іспанії.
Також ЄС імпортував приблизно 13 млн т кукурудзи — втричі більше, ніж Китай. І з них приблизно 5 млн т теж спрямовано до Іспанії. Тобто Іспанія купила в України на 1 млн т кукурудзи більше, ніж Китай.
Те ж саме стосується і ячменю: приблизно 1 млн т зерна пішло до ЄС, з них трохи менше половини — до Іспанії.
У 2023-2024 МР до Іспанії пішло приблизно 25% усього українського зерна. Це відбулося через зниження врожаю внаслідок посухи.
Україна розширює площі під горохом внаслідок попиту Індії та перебуває в очікуванні на експорт до Китаю. Аналітики прогнозують, що у сезоні 2024-2025 виробництво гороху сягне майже 400 тис. т.
На початку 2024 року закупівельна ціна на культуру сягала 10 тис. грн/т, а нині зросла до 13,5 тис. грн/т. На початку травня Індія продовжила безмитний імпорт на горох до 31 жовтня 2024 року, тож для України відкриваються хороші можливості.