Нагадаю також, що наші «медові рекорди» експорту до ЄС були досягнуті значно раніше, аніж ми отримали вільний доступ до їхнього ринку. Так, експорт меду до ЄС у 2020 році становив понад 66 тис. т, що на 28% більше результату, який ми отримали торік.
Турбулентні медові реалії: чи змінить механізм «екстреного гальмування» торгівлю з ЄС
27 серпня 2024, 05:48 2263
Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».
Однак торгівля продовжується, хоча й зі стягненням мит.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують, що мито у розмірі 17,3% може негативно вплинути на прибутковість українських виробників та експортерів. Однак додають, що наша конкурентоспроможність на ринку ЄС залишається високою, що дозволяє прогнозувати збереження стабільних темпів експорту меду до ЄС навіть з урахуванням відновлення мит.
Тарас Висоцький, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
Водночас директор ТОВ «Органік Експорт» Едуард Кричфалушій зазначає, що додатковий тариф 17,3%, який вже застосовується, підвищує вартість українського меду для покупців ЄС.
Едуард Кричфалушій, директор ТОВ «Органік Експорт»
Основні покупці та імпортери ЄС були в очікуванні й імпортували надлишкові обсяги до початку дії митного тарифу, тим самим забезпечили собі можливість працювати без зміни цін для своїх покупців усередині ЄС. Питання: як довго вони зможуть працювати на створених раніше залишках?
За його словами, можливо, це триватиме кілька місяців, але вони не зможуть тримати так вічно. Вони змушені будуть переглядати індекс ціни на український мед, оскільки наступне безтарифне вікно, яке відкриється в січні, занадто мале, прогнозує експерт.
Едуард Кричфалушій, директор ТОВ «Органік Експорт»
Наявність тарифу зменшує можливості для нових операторів і відкриття нових ринків, де присутня конкуренція між українським медом без застосованого тарифу та новим постачанням із тарифом 17,3%. Хорошого мало в подібній протекції ринків.
Голова ради директорів «Пасіка 21» Сергій Шаронін додає, що зараз мало хто в ЄС захоче взяти на себе мито, тому намагатимуться отримати для його компенсації ще нижчу ціну, а нижче, стараннями деяких експортерів, у яких основний інструмент торгівлі — це демпінг, уже нікуди.
Окрім цього, за його словами, наприкінці року почнеться завезення меду на митні склади в очікуванні 1 січня, коли відкриється нове вікно можливостей. І ніхто не знає, скільки його завезуть, і як, зрештою, його буде розмитнено, якщо завезеного виявиться істотно більше 18,5 тис. т.
Сергій Шаронін, голова ради директорів «Пасіка 21»
Ніхто поки що не розуміє, як працюватиме обмеження на мінімальну експортну ціну, встановлене в Україні. Ніхто також не розуміє, скільки експортерів залишиться в Україні після переатестації експортних виробництв. Незрозуміло, як розвиватимуться спроби обмежити імпорт до ЄС низькоякісного продукту з Китаю, а також уся робота ЄС зі спроб запровадити точне маркування країни походження. Вести нормальний планомірний бізнес в умовах невизначеності практично неможливо.
Якщо ж говорити про покупців українського меду в ЄС, то, за інформацією профільного відомства, трійка лідерів за обсягами щорічно залишається майже незмінною — це Німеччина, Польща та Франція, на які припадає близько 60% від загального нашого експорту до країн ЄС. Також важливими напрямками європейського експорту залишаються Бельгія, Іспанія, Італія, Греція. Загалом із часу запровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС товарні партії українського меду знаходили своїх споживачів на ринках майже усіх європейських країн, за винятком таких специфічних ринків як Мальта, Кіпр або Ірландія.
Попри відновлення тарифної квоти, додають у Мінагрополітики, експорт меду до ЄС для українських виробників буде залишатися пріоритетним.
Світовий ринок меду має свою специфіку: основними імпортерами є економічно розвинуті країни з високим рівнем культури здорового харчування, розвиненою харчовою промисловістю та сектором HoReCa. Це пояснює, чому основними імпортерами є Європейський Союз, США, Японія, Канада та Саудівська Аравія. Частка ЄС у світовому імпорті меду торік становила понад 40%.
Тарас Висоцький, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
З огляду на ці фактори та шлях України до ЄС, європейський ринок залишається привабливим для українських експортерів. Хоча, безумовно, завжди варто розглядати можливість диверсифікації та пошуку нових ринків.
Якщо говорити про середньорічні обсяги експорту меду з України (в середньому за 5 років), то цифра сягнула 59,5 тис. т, зокрема:
- країни ЄС — 51,8 тис. т (87%);
- США — 4,0 тис. т (7%);
- Туреччина — 1,7 тис. т (3%);
- Японія — 0,6 тис. т (1%).
Загалом на світовій «медовій карті» за обсягами експорту меду Україна торік посіла 6-те місце. Перші три місця — Китай, Нова Зеландія та Аргентина.
Що ж до ціноутворення на ринку меду, то воно доволі динамічне і залежить від багатьох чинників, але ключовим фактором залишаються світові ціни на цукор.
Тарас Висоцький, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
Саме сплеск світових цін на цукор у 2021-2022 роках дав поштовх до зростання експортних цін на мед і, відповідно, нарощування виручки від його експорту.
Так, за результатами 2023 року експорт меду забезпечив 0,6% від сукупної виручки українського аграрного експорту.
Водночас пасічник із Путивля (Сумська обл.), власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка зазначає, що гуртові ціни на мед штучно тримаються перекупниками на низькому рівні, а бджолярам нічого не залишається, окрім як продавати його за такою ціною, особливо тим, хто живе лише коштом пасіки.
Сергій Папка, власник бренду «Папкина Пасіка»
Зараз ціна за 1 кг гуртової закупівлі — близько $1, хоча повинна бути хоча б $2, у той час як за кордоном — від 3 $/кг. Тому ми реалізуємо мед уроздріб. І не лише мед, а й інші продукти бджільництва, хоч це і забирає багато часу та сил. Проблема в тому, що люди звикли, що мед — це ліки, а не продукт, який потрібно вживати щодня.
Тим часом ферма «Пасіка 21» істотну надбавку до дохідної частини бюджету, окрім інших проєктів, формує завдяки органічному продукту. Хоча, за словами голови ради директорів Сергія Шароніна, далеко не весь вироблений мед проходить увесь комплекс тестів на органічність — як правило, заважає пилок ГМ-посівів.
За його словами, частина меду в бочках йде на експорт партіями по 20 т, частина залишається на складі для подальшого фасування в дрібну тару протягом року.
Сергій Шаронін, голова ради директорів «Пасіка 21»
Фасований мед йде на внутрішній ринок або на експорт під брендом фасувальника або покупця/імпортера. Ми маємо свої торгові марки і досвід торгівлі вроздріб, але зараз роздрібним продажем на внутрішньому ринку не займаємося. Здебільшого тому, що виробляємо великі обсяги, які просто і швидко на внутрішньому ринку не реалізувати.
Окрім цього, тут створили технологію для низькотемпературної (без нагріву) переробки найбільш недооціненого і наймасовішого меду в Україні — соняшникового, підвищуючи не тільки його органолептичні та смакові властивості, а й дохід.
Ярослав Білик, виконавчий директор «Пасіка 21»
На жаль, більшість експортерів України продають мед як сировину. Причина проста: переробляти мед можна, тільки фасуючи його. А щоб продавати фасований продукт, потрібно мати зовсім інші навички, розвинену службу маркетингу і достатній капітал (виробничий доробок і кредитування угод). Скажімо так: це істотно складніше і далеко не в усіх є здібності та сили.
Водночас директор ТОВ «Органік Експорт» Едуард Кричфалушій прогнозує, що в довгостроковій перспективі український мед змушений дорожчати, і доведеться складніше конкурувати з більш дешевими і безмитними країнами-виробниками.
Ще одним вагомим чинником, який впливатиме на український мед цієї осені, стане ініціатива уряду щодо регулювання мінімальної експортної ціни.
Едуард Кричфалушій, директор ТОВ «Органік Експорт»
Ми як бізнес вбачаємо в цьому суттєве погіршення можливості нашого реагування на ринкову конкуренцію та укладання і виконання довготермінових контрактів. Можна припустити, що із запровадженням експортного регулювання велика частина експорту буде поза межами встановленого індикативу та зупинить постачання.
Загалом, за словами експерта, індустрія медового експорту та переробки знаходиться в дуже небезпечному турбулентному періоді часу.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
