Євроінтеграція: чи готовий агробізнес грати за новими правилами, та що буде з ринком ЗЗР

У Верховній Раді досі ведуться дискусії щодо законопроєкту №11062 «Про засоби захисту рослин і добривні засоби», який зареєстрували у ВРУ в березні 2024 року. За висновком експертизи щодо європейської інтеграції передбачається встановити процедури розміщення на ринку засобів захисту рослин і добривних засобів згідно з правилами, діючими у ЄС та, відповідно, визначити термінологію та основні поняття щодо схвалення діючих речовин, антидотів і синергістів, які містяться в препаративних формах ЗЗР, визначення неприйнятних коформулянтів, які не можуть міститись у складі засобів захисту рослин, гармонізацію процедур розміщення на ринку добривних засобів а також визначення порядку поводження із небезпечними відходами, які утворюються внаслідок застосування ЗЗР.

У Міндовкілля сподіваються, що даний законопроєкт невдовзі приймуть.

За словами голови комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко, насамперед закон про ЗЗР принесе зміни у виробництві. Регламент ЄС про ЗЗР запроваджує перелік дозволених до використання активних речовин, визначає умови їх застосування, маркування та пакування, описує процедури реєстрації нових ЗЗР, а також контроль за дотриманням законодавства.

Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олена Крамаренко розповідає, що прийнято два великих регламенти в ЄС, які застосовувати на практиці досить складно. У Міндовкілля напрацьовували всі положення, які там є, разом із бізнесом, і вдалося відтермінувати впровадження регламентів на певний час, щоб бізнес був готовий до класифікації, маркування та реєстрації хімічних речовин. 

Сьогодні в міністерстві ведеться робота щодо простої концепції, зрозумілої для тих, хто реєструє хімічні речовини, та Євросоюзу, щоб спростити реєстрацію. Крім того, нещодавно Міндовкілля запустило новий реєстр пестицидів. Створена оперативна інноваційна система, яка може суттєво спростити роботу фермерам.

Експерти зазначають, що ринок ЗЗР — одне з тих питань, що буде в адженді переговорів між Україною та Євросоюзом аж до повного її приєднання до ЄС.

Втім, якщо говорити про підготовку України в частині регуляції ЗЗР на шляху до ЄС, то вже частково оновлене законодавство, дещо покращилася співпраця з міжнародними організаціями та інституціями, зокрема і для боротьби з фальсифікатом та контрафактом, а також продовжується робота над покращенням інфраструктури контролю обігу ЗЗР.

«Проте для набуття членства Україні потрібно буде повністю імплементувати європейське законодавство в частині регулювання використання ЗЗР, підготувати кваліфікований персонал, який зможе контролювати виконання законодавства, а також пояснити оновлення самим аграріям», — зазначила Олександра Авраменко.

Перемовини в ЄС — це про побудову довіри, про донесення до європейців того стану, в якому сьогодні перебуває Україна. Щоб вони змогли зрозуміти і підлаштуватися під ті виклики, які постануть перед Україною за вступу до ЄС.

За словами керівника експертної групи у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ Василя Антоненка, метою переговорів є прийняття актів, прав у повному обсязі та імплементація питання регулювання продукції, ЗЗР на ринку, які будуть доступними для фермера, і те, яким буде результат цього регулювання.

Процес переходу на європейські стандарти виробництва в частині використання ЗЗР потребує від українських аграріїв модернізації технологій та інвестицій. З огляду на нестачу оборотного капіталу, фінансування запровадження норм ЄС станом на зараз — завдання із зірочкою. 

Також швидке запровадження нових норм в українське законодавство в частині використання ЗЗР може призвести до падіння виробництва агропродукції, чого варто було б уникнути в наступні декілька років, зважаючи на залежність платіжного балансу України від експорту саме продукції АПК. Тому українським аграріям потрібні навчання, перехідні періоди та додаткове фінансування для повного поступового переходу на стандарти ЄС. 

Варто бути готовими до викликів. Якщо зазирнути в минуле, в угодах про вступ до ЄС Польщі та Румунії були прописані перехідні періоди, але не в тому обсязі, як просили дані країни. Їм надали всього 2,5 роки, чого вкрай замало. Тому, на думку експертки, на нас чекає багато дискусій. Україні потрібно готуватися, наводити аналітичні дані. Ми також маємо бути готовими до ризиків і розуміти, що продукція в ЄС повинна бути виготовлена з дотриманням однакових умов, які є загальноєвропейськими.

За словами директора агрохімічного напряму Європейської Бізнес Асоціації Віктора Погорілого, Україна вже проходила зміни в законодавстві щодо ЗЗР, Green Deal, використання засобів захисту на 50% тощо, але це вже не працює. Були протести, невдоволення, тому все має переглядатися, що дасть змогу насамперед захистити сільськогосподарський сектор України. А щодо перехідного періоду, то нам знадобиться не 2,5 року.

Для цього, безумовно, потрібна залученість громадськості та відверта розмова з переговорниками. Водночас варто розуміти, що ЄС не погодиться на довготривалий перехід, адже це продовжуватиме підігрівати негативні настрої європейських фермерів щодо української агропродукції.

Аграрії зазначають, що готові працювати по-новому, але слід готуватися до перепон, які стоятимуть на шляху. 

Засновник компанії UKRAVIT Віталій Ільченко згадав переговори щодо вступу України до СОТ. У той час, за його словами, ми йшли на суттєві поступки, а взамін нічого не отримали. Наше сільське господарство було таким, що аграрії нормально працювали, заробляли гроші, впроваджували інновації, які подекуди випереджали європейські, були значно більші земельні банки у господарствах, а сьогодні навчилися жити і працювати по-іншому, в умовах стресу, безвиході та скрути.

Віталій Ільченко вважає непоганою ідеєю на переговорах сфокусуватися на продовольчій безпеці. Є нормативи залишків пестицидів у сільгосппродукції, тому переговорний процес варто вести таким чином, щоб акцентувати саме на цьому, а не на тих ЗЗР, якими обробляють культури, адже все починається з технології, і саме через технологію можна регулювати ці моменти.

Перехідний період буде на користь усім, хто везе готову продукцію, і перевага буде на боці імпортера, а не українського виробника, вважає Віталій Ільченко. Україна перехідний період пройде, а далі перейде на ті діючі речовини, які залишаться, і аграріям буде складно адаптуватися до нових систем захисту і при цьому отримувати прибутки.

За словами голови комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко, з огляду на те, що приєднання до ЄС — це екзистенційний вибір України, ми однаково маємо привести всі норми свого життя до європейських стандартів. Питання ЗЗР не може бути винятком, незважаючи на готовність чи неготовність бізнесу переходити на європейські правила.

«Деякі аграрні виробники розуміють необхідність переходу, тому інвестують, модернізуються та відмовляються від заборонених у Євросоюзі ЗЗР. Деякі стикаються з економічними складнощами, і тому продовжують використовувати всі дозволені в Україні ЗЗР. Проте ще лишається та частина агровиробників, які не знають про необхідність переходу на нові стандарти, і їхня підготовка може стати найбільшим викликом», — зауважує Олександра Авраменко.

Відповідно, для переходу на стандарти ЄС Україні буде необхідна підтримка самого Євросоюзу у вигляді:

• допомоги з підготовки необхідної законодавчої бази та фізичної інфраструктури для контролю виконання закону про ЗЗР;
• навчання фахівців для поширення знань і технологій серед більшого кола сільгоспвиробників;
• надання фінансової підтримки аграріям для запровадження нових технологій та поступової відмови від заборонених у Євросоюзі ЗЗР. 

За таких умов весь аграрний сектор буде готовий перейти на європейські норми вже за декілька років.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua