Україна вже проходила зміни в законодавстві щодо ЗЗР, Green Deal, але протести з боку фермерів змушують до перегляду політики сільського господарства. Для переходу на стандарти Євросоюзу в частині аграрної галузі Україні знадобиться щонайменше 5 років.
Про це розповів директор агрохімічного напряму ЄБА Віктор Погорілий на конференції «Агро Інновації 2024».
«Ми оцінювали, скільки часу триватиме перехідний період. У середньому — це 7 років. Так у фермерів буде можливість адаптуватися, зважаючи на кліматичні зміни, докорінну зміну систем захисту для всіх основних культур. Сподіваємося, що нам дадуть не 2,5 року, а хоча би 5, а бажано 7 років», — зазначив Віктор Погорілий.
Водночас варто розуміти, що ЄС не погодиться на довготривалий перехід, адже це продовжуватиме підігрівати негативні настрої європейських фермерів щодо української агропродукції.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Вже сьогодні 10% населення планети стикається з голодом. До 2050 року його чисельність зростатиме, а дисбаланс харчових продуктів за географічним зонуванням посилюватиметься, тому перед аграріями стоїть завдання — як виростити більше з тієї ж площі, оскільки розширювати орні землі нікуди.

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.