Дозвіл наглядової ради «Укрзалізниці» на створення окремої компанії — іноземного перевізника/оператора (нерезидент України), що надаватиме послуги експедирування вантажів на території держав ЄС, паралельно з впровадженням комплексної послуги експедирування для окремих українських виробників — свідчить, що бачення наглядовою радою бізнес-моделі «Укрзалізниці» не передбачає євроінтеграційної реформи залізничних перевезень в Україні.
Підготовлений Європейською комісією регламент, який продовжує дію заборони на імпорт українського агроекспорту, стосуватиметься меншої кількості товарів.
Достатньо великі шанси, що заборона імпорту українських зернових до п’яти країн ЄС після 5 червня буде продовжена до осені. У такому випадку обсяги експорту не зміняться. Зміниться лише його структура у розрізі видів транспорту.
Цуккіоло (Zucchiolo) — це нова концепція овочів. Походить від гарбуза, що росте в Південній Америці, який являє собою щось середнє між цукіні та огірком. Нова концепція в сегменті тепличного садівництва не залишить байдужим нікого на європейському ринку.
Закриття країн-сусідів для вітчизняного зерна не можна пояснювати виключно політичними заграваннями урядів до майбутнього електорату. Є цілком об'єктивне підґрунтя, як-то: зміна кон’юнктури ринку, зниження цін на світових ринках, проблеми з якістю.
Криза навколо заборони імпорту українського агроекспорту деякими країнами ЄС яскраво продемонструвала характер і масштаб проблем, з якими стикатиметься український бізнес на шляху України до Євросоюзу.
Експортно орієнтований та стабільний за ціною — ці фактори підштовхнули аграріїв минулого року збільшити посіви ріпаку під урожай 2023 року. Загалом площі під ріпаком в Україні зросли на 8-15% за рахунок часткового зменшення посівів зернових та кукурудзи. Та після введення заборони на імпорт 4-х товарів, зокрема й ріпаку, до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини постало питання: куди українським агровиробникам продати ріпак нового врожаю.
Європейська комісія офіційно оголосила про запровадження «виключних та тимчасових» запобіжних заходів проти імпорту з України, які обмежують надходження окремих сільськогосподарських товарів українського виробництва до 5-ти країн ЄС, що межують з Україною.
Введення заборони на імпорт окремих позицій української агропродукції загрожує зривом виконання вже підписаних із польською стороною контрактів на її постачання. Крім того, прийняте рішення створює вагомі перепони для транзитного потоку всіх товарних позицій, на імпорт яких накладено вето.
Незважаючи на холодну зиму на півдні Туреччини, ягідна галузь розвивається швидкими темпами. Є нові виробники з плантаціями понад 20 га, які продовжуватимуть інвестувати у вирощування ягід.
Втрати українських аграріїв через заборону імпорту до деяких країн ЄС оцінювати поки рано. Однак потенційно — це можуть бути дуже великі втрати. Приблизно 40% усього експорту йде через суходіл із західними країнами, і це дуже багато. Це означає, що українські аграрії не отримають дохід, та ще й ціни впадуть.
Європейські ціни на перероблювану картоплю досягли рекордно високого рівня, оскільки посилення конкуренції з боку переробників за обмежений обсяг неконтрактних (вільно викуповуваних) запасів призвело до зростання фізичних цін.
Спільний внутрішній ринок цукру країн ЄС у 2022/23 МР є дефіцитним — 2 млн т. Згідно висловлювань провідних аналітичних агенцій, дефіцит у межах 2 млн т збережеться і у наступному 2023/24 МР.
У новому сезоні в Україні планують запуститися понад 30 цукропереробних підприємств. Частина з них йдуть назустріч фермерам, які хочуть займатися цукровим буряком, та вже підписують форвардні контракти. Але неочікувано з’явився бар'єр у вигляді зупинки експорту українського цукру до однієї з найбільших країн-імпортерів цього продукту в ЄС.
ТОВ «Укролія» відкрило представництво в ЄС, щоб мати можливість простішої комунікації та налагодження зв’язків на ринку. В компанії не виключають, що в майбутньому це буде не єдине представництво.
Ціни на зерно будуть ще нижчими, аграрії вирощуватимуть більше олійних. Такі очікувані наслідки заборони українського експорту зернових до західних країн-сусідів.
Вітчизняні виробники органічної продукції, попри повномасштабне вторгнення й усі складнощі та ризики, продовжують працювати. За результатами 2022 року органічний сектор зміг показати позитивну динаміку постачань продукції за кордон. Зростання експорту до країн ЄС та Швейцарії в такий непростий для України рік склало майже 15%.
Слово «кооперація» в Україні стало майже лайливим, або ж як мінімум таким, яке не викликає позитивних емоцій ані у фермерів, ані у представників державних органів влади. Це пов’язано насамперед з історичною пам’яттю і негативним досвідом примусової радянської колективізації. За роки новітньої незалежності України успішних масових прикладів кооперації в АПК ми також не мали, тому багато хто з фермерів ставиться до подібних ініціатив з певною засторогою.
В умовах воєнного стану продовольча безпека держави має критичне значення. Відтак надзвичайно важливими є забезпечення стійкості компаній, задіяних у цій сфері, створення умов для їх безперервної діяльності та розвитку.
Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.