Україна за ці два роки продемонструвала, що може бути надійним постачальником агропродукції до ЄС. Цукор — найяскравіший приклад, коли ми з 20 тис. т наростили обсяг експорту до 500 тис. т. Однак зазвичай, якщо у торгівлі відбувається стрімкий приріст експорту, це призводить до обмежувальних заходів. Втім, у цій історії багато гравців на ринку цукру в ЄС розуміють, що Україна може бути великим, близьким, хорошим постачальником до Європи, так само і за іншими товарами.
Євроінтеграція: пошук дієвої формули для аграрного сектору
20 вересня 2024, 05:54 2076
Частка експорту української агропродукції до країн ЄС за результатами 2023 року зросла на понад 50%. Тож сьогодні актуальним є питання, як Україні утримати позиції на цьому ринку, паралельно інтегруючись до євроспільноти.
Відповіді на ці запитання шукали представники влади, бізнесу та європейські партнери під час дискусії в межах бізнес-конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями».
Торгівля. Чого чекати?
Європейський Союз з червня 2022 року ввів автономні торговельні преференції (АТП) для України, знявши всі тарифні обмеження на ввезення української агрохарчової продукції до ЄС. У 2024 році АТП зазнали певних змін, у результаті чого були введені обмеження для визначеної категорії чутливих для ЄС товарів. За деякими позиціями квоти вже використані або майже закінчуються, а питання, як Україна буде торгувати з ЄС з 1 січня 2025 року, є відкритим.
Заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка наголошує, що запровадження у 2022 році АТП стало для України надзвичайно важливим. І наразі, після непростих дискусій, Україна має не найгірші умови доступу до ринків держав-членів ЄС за винятком 7 категорій товарів під частковою лібералізацією, але умови кращі, ніж 2021 року.
Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговий представник України
Надалі предметом дискусії між Україною і Європейським Союзом стане питання, як Україна перейде від нинішніх умов торгівлі до повної лібералізації. Після запровадження останньої версії АТП Єврокомісія задекларувала намір провести подальшу лібералізацію торгівлі з Україною в межах Угоди про асоціацію. Переговори мають відбутись за спрощеною процедурою, яка не вимагає ратифікації, щоб визначити, що після завершення дії актуального режиму АТП у нас буде щонайменше не гірший доступ до ринку, ніж зараз, із потенціалом вийти на повну лібералізацію ринку. Але ціною цього може стати перехід України на європейські правила.
У Європі розуміють, що Україні необхідно збільшити внутрішній дохід, і сільське господарство відіграє в цьому ключову роль, адже збільшення надходжень від нього є дуже важливим.
Альберто Фернандес-Дієс, керівник торговельно-економічного відділу представництва ЄС в Україні
Ми усвідомлюємо, що нам потрібно підтримувати економіку України, а це також означає підтримку українського аграрного сектору. І коли йдеться про виклики, пов'язані з експортом, ми дуже раді, що морський коридор працює добре, адже він вкрай необхідний. Водночас ЄС також допомагає Україні експортувати продукцію не лише до Європи, а й за її межі.
Він нагадав, що з 1 січня по 6 червня 2025 року будуть доступні нові обсяги квот, які вже були визначені Єврокомісією. Водночас уже ведуться перемовини з українською стороною із залученням європейських стейкхолдерів із метою досягнення лібералізації, яка буде більш передбачуваною для всіх сторін.
Альберто Фернандес-Дієс, керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні
Ми маємо політичний контекст, який також необхідно враховувати. Це процес адаптації України, і що більше вона адаптується, то легше нам у Єврокомісії та ЄС буде розуміти, що Україна грає чесно, що існує спільна, більш рівноправна система співпраці між обома сторонами.
Зрештою, узгодженість між сторонами сприятиме зростанню торгівлі, що буде стимулом для українських виробників і подальшого наближення країни до стандартів ЄС.
Україна вже зрозуміла політичну реальність Європи, яка є непростою. Але запровадження експортного ліцензування — це хороший інструмент для управління потоками чутливих товарів.
Альберто Фернандес-Дієс наголосив, що буде створено торговий комітет, і питання обговорюватимуться найближчим часом. За його словами, сільське господарство — це лише один із секторів, у якому ЄС хоче надати Україні більший доступ до ринку, щоб Україна поступово інтегрувалась у внутрішній ринок ЄС на шляху до повного вступу до євроспільноти.
Майбутнє України — бути в ЄС
Деякі країни Європейського Союзу не дуже хочуть бачити Україну в євроспільноті, тому багато дискусій точиться якраз щодо українського агропродовольчого сектору.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», розуміючи всі виклики, які наразі стоять перед державою та агроспільнотою зокрема, займає суто проєвропейську позицію, тому планує провести низку заходів у європейських країнах з метою започаткувати більш професійну дискусію, без зайвої політики та емоцій.
Зокрема, наприкінці листопада УКАБ проведе агротиждень України в Брюсселі. Дискусії відбудуться і в Польщі, і в Німеччині, а ще планується місія до Нідерландів. Також за підтримки USAID буде здійснена місія до Ірландії.
Алекс Ліссітса, президент УКАБ
Ми переконані, що наше майбутнє — бути в ЄС, і ми рухаємося в цьому напрямку. Європейська аграрна політика після війни мала на меті забезпечити фермерів доходами. Це працювало тривалий час, на якомусь етапі були запроваджені до дотацій інші інструменти підтримки. У результаті маємо величезну кількість перекосів, зокрема в Польщі, де середнє фермерське господарство на 11 га навіть із дотаціями не може забезпечити собі гідні умови.
Алекс Ліссітса додає, що 50% німецьких фермерів мають хобі-підприємства, тобто основні доходи отримують не з агросфери. Тому, на його переконання, Україні потрібно відійти від дискусій, хто винен і чому, а слід професійно говорити та діяти.
Алекс Ліссітса, президент УКАБ
Я більше ніж переконаний, що членство України в ЄС — це для європейської аграрної політики порятунок і шанс змінити її, а разом ми однозначно будемо сильнішими.
Вимоги до України. Чи справедливі вони?
ЄС висуває додаткові ринкові вимоги до України, окрім тих, що впроваджені для третіх країн. Чи чесними є умови з погляду виробництва продукції в Україні й у Європейському Союзі?
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України розрахували, що, наприклад, обмеження за пестицидами — це питання втрати десятків $/га, а дотації — сотні $/га. Щодо вимог до покращення стану тваринницької галузі, то, знову ж таки, з перерахунку видно, що витрати неспівставні з дотацією.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
В Україні конкурентні переваги є, але вони точно не будуть становити в перерахунку €350 чи €400/га, вони значно менші. Тому сам тезис, що тут є пільгові умови, є неправильним. З іншого боку, ми вдячні Європейському Союзу за допомогу невеликим фермерам, адже європейські кошти спрямовуються по €100/га українським аграріям.
Наразі фермери отримують 4 тис. грн/га та мають виконувати умови, прописані в договорах. У разі невиконання потрібно повертати кошти. За словами Тараса Висоцького, працюючи за такою схемою, буде вибудуваний абсолютно нормальний, дружній діалог про співпрацю з ЄС. Так, поступово можна краще донести реальну ситуацію аграрного сектору в Україні до європейського фермера, і наші аграрії матимуть змогу поступово трансформуватися, але не без фінансової допомоги.
Стандарти, до яких варто рухатись Україні
Україна прожила досить успішний період з 2008 по 2022 рік у парадигмі СОТ, незважаючи на всі проблеми. А зараз у відносинах з Європейським Союзом ключове питання не лише у регуляціях, а в їх зміні, відмінності від того, що декларувалося 15 років тому. Наприклад, ще у 2000-х ЄС виходив із того, що лише те, що справді шкідливе, має бути заборонено. Зараз поняття шкідливості в ЄС дещо інше, воно політизоване. І, вступаючи в політичний альянс із Європейським Союзом, Україна повинна прийняти всі вимоги щодо добробуту тварин, європейську програму щодо ЗЗР, кліматичну адженду тощо.
«Всередині ЄС також йде обговорення: може, десь потрібно зробити крок назад, може, ми надто перегнули палицю в цьому ідеалізованому сприйнятті сільського господарства із заборонами, з вимогами... Це те, що буде відбуватися в Брюсселі, зокрема і стратегічний діалог між європейськими інституціями та фермерами. Тобто цілком можливо, що відбудеться певна корекція. І це, відповідно, ставить перед нами технічне завдання на переговори: домовитись про те, скільки часу та фінансової допомоги нам потрібно, як насправді ми можемо зайти в цей політичний альянс», — коментує Тарас Качка.
За його словами, це не просто формула, яка базується на майбутньому вступі України до ЄС і беззастережному прийнятті всіх правил. Йдеться про знаходження формули, коли дві аграрні потужні юрисдикції, ЄС і Україна, запроваджують суперполітичний альянс та стають важливими гравцями в глобальному сільському господарстві. Але це потребує більшого доступу до ринку Європейського Союзу, чітких перехідних періодів, щоб Україна адаптувалася, і щоб надавалася підтримка малим фермерам з боку Євросоюзу.
Перемовини. Рік часу
Європейський Союз офіційно відкрив перемовини з Україною у червні 2024 року, що дозволило ЄС розпочати перші так звані скринінгові зустрічі у липні 2024 року. Ці зустрічі були за кластером номер один. Три розділи, які стосуються сільського господарства та розвитку сільських територій, входять до кластеру номер п'ять. Скринінгові зустрічі за цими трьома розділами відбудуться у вересні 2025 року.
Крістіан Бен Хелл, керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні
Європа чудово усвідомлює складну ситуацію, в якій перебуває Україна, водночас стоячи перед викликом — підготуватися до вступу до ЄС. І це, звичайно, береться до уваги Європейським Союзом. Що важливо для України в процесі скринінгу — це підготувати оцінку ситуації в секторі сільського господарства та розвитку сільських територій. І це не тільки оцінка законодавства та інституцій, але й виробництва в цілому.
Це обов'язково мають враховувати виробники сільськогосподарської продукції. Їм варто працювати над створенням нових ланцюжків доданої вартості, розвивати ринки збуту, а також напрацювати дорожню карту для повного вступу до ЄС.
Крістіан Бен Хелл, керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні
Європейський Союз нещодавно підтримав Міністерство аграрної політики та продовольства у розробці першої стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Стратегія вперше була розроблена за зразком подібного документа, як у країнах-членах ЄС та країнах, що готуються до вступу. Це важливий документ, і особливо важливі перші його розділи.
У першому розділі йдеться не лише про розвиток інституції для реалізації спільної аграрної політики, а й про розвиток інституції для забезпечення стандартів якості та безпечності продукції, яких Україна повинна буде досягти. Безпека харчових продуктів, стійкість економіки, ринків — все це було враховано в цьому політичному документі, який був розглянутий в Брюсселі, отримав високу оцінку і також слугуватиме орієнтиром для міжнародної спільноти в підтримці України.
Залучення інвестицій. Чи отримає Україна доступ до додаткового фінансування
Програма Ukraine Facility складається з трьох компонентів. Перший етап — це державна підтримка уряду для впровадження реформ.
Крістіан Бен Хелл, керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні
У межах цієї програми є також етап номер два, який спеціально присвячений залученню інвестицій. Це Український інвестиційний фонд, який налічує 8-9 млрд євро, частина з них — кредити, грантові кошти та гарантії, і ми досить істотно просунулися вперед за минулий рік. Відбулося поповнення фонду, яке вже надано нашим колегам у міжнародних фінансових установах, які працюють з Україною для того, щоб забезпечити подальше фінансування різних секторів економіки, зокрема і агросектору.
Представництво ЄС в Україні згенерувало кілька запитів до міжнародних фінансових інституцій щодо надання доступу до фінансування економічній спільноті, зокрема і агросектору. Але аграрії зі свого боку мають докласти зусиль і рухатися до впровадження деяких вимог Європейського Союзу. Тобто висуваються певні умови, які варто поступово застосовувати залежно від розміру суб'єкта. Що більший суб'єкт господарювання, то більше вимог він має виконати. Наразі це залишається на рівні з урахуванням воєнної ситуації.
«Крім того, багаторічна фінансова програма закінчується у 2027 році. Новий бюджетний період в ЄС починається у 2028 році. Що буде далі, говорити зарано. Але, безсумнівно, якщо Україна хоче отримати доступ до структурних фондів Євросоюзу, спрямованих на підготовку вступу до ЄС, це вимагатиме від неї зусиль щодо створення акредитованої платіжної агенції», — додав Крістіан Бен Хелл.
До чого готуватися бізнесу наступного року?
Аграрному бізнесу потрібно розробляти стратегії не на рік, а на подальші 10 років, впевнений заступник міністра економіки України Тарас Качка. Якщо перша двостороння зустріч відбудеться восени наступного року, то це означає, що процеси вступу України до ЄС в частині аграрної політики почнуться не раніше 2026-го.
Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговий представник України
У нас є кілька обмежень, наприклад, на овес, кукурудзу, мед, які взагалі не мають сенсу. Це рішення в політичній площині всередині Європейського Союзу. Тому в короткостроковій перспективі нам потрібно максимально розвивати торгівлю, і це наш пріоритет №1. Також максимально готуватися до тих вимог, які висуває ЄС, і брати активну участь у дискусії всередині Євросоюзу.
Агрополітика Європейського Союзу буде істотно змінюватися. І наразі переймати ту модель, яка діє в сільськогосподарській політиці ЄС, буде помилково. Україні, як ефективній аграрній державі, варто критично переоцінювати те, що відбувається всередині Європейського Союзу і, виходячи з цього, будувати середню і довгострокову стратегії.
Олександр Гайду, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики
Сьогодні основне наше завдання — вести діалог з європейськими партнерами стосовно безмитного торговельного режиму та зменшення квотування на товари. А також виходити на інші міжнародні ринки — азійські та африканські. Якість нашої продукції дозволяє рухатись уперед.
Крістіан Бен Хелл, керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні
Я бажаю сільгоспвиробникам України продовжувати виробляти продукцію на тому рівні, який є зараз, інвестувати і вірити в перемогу, адже міжнародне співтовариство зобов'язалося підтримувати Україну і продовжуватиме це робити. Роль українських виробників полягає в тому, щоб використати всі можливості для залучення інвестицій.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
