Ми можемо користуватися вже існуючим досвідом, як розширення та CAP змінювалося в той час, з точки зору реформування прямих виплат для фермерів та розміщення різних систем сільського господарства в нових та старих країнах-членах.
Інтеграція українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС включає не лише виклики, а і можливості. За умови ретельної підготовки та підтримки з боку ЄС, український агропродовольчий сектор може стати цінним активом та сприяти продовольчій безпеці в Європі.
Такого висновку дійшли учасники онлайн-дискусії «Агросектор України та європейська інтеграція: шляхи до Спільної аграрної політики», організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Звісно, на шляху до ЄС Україна має виконати низку зобов'язань, зокрема й у галузі сільського господарства. Зі свого боку Європейський Союз вивчає, яким буде потенційний вплив вступу України до ЄС, та як це позначиться на Спільній аграрній політиці (CAP).
Професор, керівник відділу аграрної політики Лейбніцького інституту сільського господарства та трансформаційних економік Томас Герцфельд зазнає, що ЄС має досвід інтеграції нових країн-членів з різними аграрними секторами, до того ж минулі розширення включали коригування правил CAP та поступове впровадження підтримки.
Ми можемо користуватися вже існуючим досвідом, як розширення та CAP змінювалося в той час, з точки зору реформування прямих виплат для фермерів та розміщення різних систем сільського господарства в нових та старих країнах-членах.
У свою чергу міжнародні експерти вважають можливими рішеннями реформування CAP з акцентом на екологічні цілі та конкурентоспроможність. А також використання існуючих інструментів CAP, таких як обмеження прямих виплат або таргетинг підтримки.
CAP — це насамперед механізм отримання доходу європейськими фермерами. Нам потрібно розрізняти цей елемент субсидування та регуляторний елемент, який також необхідний для вирішення проблем довкілля, клімату та добробуту тварин.
Під час обговорення потенційного впливу України на Спільну аграрну політику ЄС постало питання щодо розміру фінансової підтримки, яку може отримати український аграрний сектор.
Україна до війни мала близько 42 млн га сільськогосподарських угідь. Застосування діючих правил CAP означало б середню виплату аграріям близько 250 євро/га. Таким чином, Україна могла б претендувати на приблизно 10 млрд євро щорічно лише за цим показником. Виходячи з виплат Польщі, Україна могла б отримати ще додатково 3-4 млрд євро на розвиток сільських територій. Загальна сума потенційної підтримки може сягнути 12-13 млрд євро на рік.
Ці розрахунки базуються на механічному застосуванні діючих правил CAP, які можуть бути переглянуті під час подальших перемовин. Проте, за словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, сьогодні потрібно зосередитись над реформуванням CAP та підтримкою України, а не на прямих виплатах фермерам.
Він пропонує зосередитися на інструментах, які допоможуть бізнесу вижити під час війни, наприклад:
Не варто також забувати, що на структуру українського аграрного сектору суттєво вплинула війна. Тож, на думку учасників дискусії, під час переговорів про вступ до ЄС потрібно враховувати ці зміни та орієнтуватися на підтримку відновлення та розвитку інноваційного сільського господарства.
Розвиток IT-рішень та діджиталізація стануть ключовими факторами успіху для аграрного бізнесу.
Вже сьогодні компанії шукають можливості інвестувати у переробку сільгосппродукції для диверсифікації виробництва. Нагальною потребою є фінансова підтримка бізнесу, зокрема малого та середнього, який не має доступу до кредитів.
Алекс Ліссітса констатує, що війна і руйнування інфраструктури суттєво вплинули на можливості України експортувати продукцію та позбавили доступу до традиційних ринків збуту. А дефіцит електроенергії може призвести до проблем із зберіганням зерна. Тож, під час відбудови важливо враховувати виклики, пов'язані з доступом України до світових ринків сільськогосподарської продукції, а співпраця з ЄС має сприяти зміцненню позицій України на глобальному ринку.
Професор Томас Герцфельд каже, що вплив українського експорту на ціни в ЄС є складним питанням і тут головним чинником є глобальне зростання цін. Зміна логістичних маршрутів після вторгнення могла короткостроково вплинути на ціни. Він зазначив, що бачить потенціал для синергії між українським експортом зернових та європейською переробною промисловістю. Водночас, на думку Томаса Герцфельда, українське виробництво тваринницької продукції може зіткнутися із зростанням конкуренції в ЄС.
Отже, під час переговорів про вступ потрібно враховувати різні сегменти українського аграрного сектору.
Підсумовуючи дискусію, модератор заходу, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький підкреслив, що перспектива вступу України до ЄС стала стимулом до здорових і продуктивних дебатів всередині самого Євросоюзу щодо реформування Спільної європейської аграрної політики.
І в Україні сподіваються, що результати цих дебатів допоможуть ЄС знайти оптимальну формулу для реформ.
Єлизавета Котенко. AgroPortal.ua.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Експорт свинини з Європейського Союзу за перші п’ять місяців 2026 року скоротився на 13% через зниження цін і обсягів постачань на азійські ринки.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

Усунення регуляторних бар’єрів між Україною та ЄС і масштабування вже дієвих рішень створюють передумови для зміцнення продовольчої безпеки, конкурентоспроможності та стратегічної автономії Європи.