хліб

Підприємство «Чанта Маунт» за 2,5 року від початку повномасштабної війни повністю відновило виробництво. Частково це стало можливим завдяки отриманому державному гранту в розмірі максимально заявленої суми — 8 млн грн.

Виконання обов’язкового пункту для бронювання працівників щодо нарахування середньої зарплати на підприємстві та у заброньованого працівника на рівні не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати — 20 тис. грн — відіб’ється на кінцевій ціні хліба і хлібобулочних виробів для споживача.

Підприємство «Чанта Маунт», яке входить до ГК «Хлібні Інвестиції», виробляє заморожену хлібобулочну продукцію. На початку війни потужності компанії зазнали значних руйнувань, але вже за 2,5 року вдалося повністю відновити виробництво.

Змінити культуру споживання хлібобулочних виробів в Україні та навчити покупця сприймати хліб як гастрономічний продукт можуть маленькі крафтярі.

Ціни на хліб у роздробі у листопаді мають зрости ще на 10-15%. А якщо цього не станеться, хлібозаводи почнуть зменшувати обсяги відвантажень продукції до магазинів.

На ринку хлібобулочних виробів уже відчутні позитивні зміни, і в цьому найбільша заслуга крафтярів, які виробляють різноманітний хліб, та індустріальних виробників, які впроваджують інновації та змінюють базовий асортимент виробів.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.

Ціна на хліб у 2023 році підвищилась і продовжує зростати, але споживання залишається сталим. Це говорить про те, який відсоток у загальних витратах споживача займає хліб. За попередніми оцінками експертів, кореляція від 2 до 8%.

Питома вага імпортної хлібобулочної продукції на українському ринку повільно, але впевнено збільшується. Це переважно вироби тривалого зберігання, борошняні та кондитерські вироби.

Завдяки тому, що хлібопекарські підприємства розширюють асортимент, оновлюють технології, засоби виробництва, є підстави вважати, що українська продукція знайде своє місце на зовнішніх ринках. Відповідно, це є перспективною зміною для борошномельної галузі.

За останні два роки ТОВ «МИЗА» (ТМ «Переяслав Хліб») вдалося розширити асортимент продукції. Наразі тут виробляють близько 60 позицій: різні види хліба, здоба, святкова випічка. Запустили також виробництво лавашів, двох нових видів хліба та печива.

У Києві відбувся триденний форум «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».

Якщо дефіцит електроенергії буде продовжуватись на такому ж рівні як зараз, це призведе до зростання цін, в першу чергу на молочні, м'ясні, хлібобулочні вироби.

Українська мережа пекарень Lviv Croissants вийшла на словацький ринок, відкривши перший заклад у Братиславі.

Ще до війни загальний обсяг перевезень круп, борошна, макаронів у компанії «Глобал Оушен Лінк» складав 2-3 тис. контейнерів на місяць. Але з початком повномасштабного вторгнення експорт контейнерами значно скоротився. Наразі контейнерні перевезення відновлюються, і в цьому виді логістики з’являються нові сервіси.

Ситуація з постачанням електроенергії для хлібної галузі на сьогоднішній день критична. Це відіб’ється і на кінцевій ціні для споживача.

Останнім часом на внутрішньому ринку спостерігається нестача продовольчого зерна, тож виробники обмежені у виробництві хліба. Крім того, підприємства втрачають обігові кошти.

У Черкаській області відбулася конференція-виставка «Хлібна індустрія-2024», під час якої хлібопекарі обговорили актуальні проблеми та здобутки в борошномельній галузі, а також шукали та напрацьовували спільні рішення з представниками органів державної влади.

Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.

«Всеукраїнська асоціація пекарів» приєдналася до двох найбільших міжнародних асоціацій AIBI (International Association of Plant Bakers, Бельгія) та UIBC (Міжнародна спілка пекарів і кондитерів, Іспанія). Цьому передували складні перемовини та виконання відповідних вимог українськими виробниками хліба.