На ринку хлібобулочних виробів уже відчутні позитивні зміни, і в цьому найбільша заслуга крафтярів, які виробляють різноманітний хліб, та індустріальних виробників, які впроваджують інновації та змінюють базовий асортимент виробів.
На полицях магазинів дедалі більше з’являється продуктів на основі живих заквасок, зі спеціями, за новими рецептурами.
Про це розповів засновник Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group Борис Шестопалов під час форуму NEW FOOD SUMMIT 2024.
«Сьогодні Україна поступово стає експортером замороженого хліба, житнього хліба, хліба на заквасках, і ця тенденція буде продовжуватися. Але потрібно зробити ще багато речей — вирощувати більш якісну сировину, яка відповідатиме усім потребам виробників», — зазначив Борис Шестопалов.
На його думку, майбутнє хліба в Україні — це поєднання декількох компонентів у виробі, виробництво продукції більш тривалого зберігання (7-14 діб у пакованні), розвиток крафтових пекарень, які виробляють хліб за власними рецептурами або використовують суміші, що супроводжуються технологічними рішеннями.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Виробництво крафтової аджики без документів на відкриття бізнесу може становити сумарно 180-230 тис. грн.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Сьогодні споживач більше орієнтується на м’ясні заморожені продукти, зокрема випічку з м’ясною начинкою. Натомість солодкі складники в тісті втрачають популярність.

У час складних випробувань для країни агріфуд-сектор намагається не лише утриматися, але й створювати нові продукти, інвестувати у розвиток, завойовувати іноземні ринки.

Галузь глибокої агропереробки має великий потенціал, але потребує інвестицій у сучасні індустріальні парки. Це великі капітальні вкладення на старті, але водночас і відсутність великих додаткових вкладень на десятки років уперед.