
Навіть експертам ринку дуже складно визначити точну потребу овочівників у потужностях для зберігання продукції, оскільки дискусії виникають навіть навколо кількості вирощених в Україні овочів. Але те, що потреба в сховищах є — це факт.

Зважаючи на воєнний стан, виробники мармурової яловичини розуміють, що не так багато споживачів мають змогу купувати даний продукт. Виробництво не припиняли, але пішли на інший крок — знизили ціну, фактично продаючи м’ясо за собівартістю, а то й нижче.

Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.

З початком війни Україна зіткнулася з проблемою експорту агропродукції. Практично все зерно і олія, які раніше вивозилися морськими шляхами, були заблоковані. Для відновлення експорту були задіяні всі можливі логістичні шляхи: залізниця, річкові порти та автоперевезення. Так, за 5,5 місяців війни росії проти України було експортовано майже 10 млн т агропродукції.

Цього року День Незалежності кожен українець відчуває, виборює, відстоює. Мільйони захисників на полі бою і в тилу показують свою міць, волю та незалежність.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

Власники зеленої ферми «Копиця сіна», яка знаходиться в селі Пархимів Чернігівської області, до останнього не знали, чи розпочнуть ягідний сезон. Бойові дії точилися навколо села — ворог не дійшов 15 км з боку Чернігова та 20 км з боку Києва. Та попри це розпочали підготовку: поки сапери розміновували поля, господарі закуповували паливо та тару під ягоду.

В Україні розпочався основний сезон продажу перших партій яблук сорту Гала, зібраних місцевими виробниками. Девальвація гривні знизила ціни на яблука (поточні $0,35/кг проти $0,41/кг на початку минулого сезону). Наразі українське яблуко фактично не має експортних перспектив, а внутрішній ринок скоротиться не тільки кількісно, але й якісно.

Цьогоріч провести жнива якісно, швидко і без втрат заважають не лише воєнні дії, а й примхи погоди. Проте, як захисники на бойовому фронті, так і аграрії на продовольчому роблять усе можливе і неможливе для наближення перемоги.

У деяких господарствах Чернігівської та Київської областей сільгоспвиробники вже посіяли озимий ріпак. Намагалися «зловити» вологу, щоб отримати дружні сходи. Ріпак важливо сіяти відразу після дощів, а не перед зливами, оскільки через утворену кірку рослина не зможе зійти, і доведеться пересівати.

2022 рік — випробування глобального масштабу для України та світу. Адже війна спричиняє продовольчу кризу в багатьох країнах. Через окупацію та неможливість реалізувати продукцію чимало господарств скорочують видатки, шукають способи заощадити. Проте, аби вистояти та підняти економіку, маємо адаптуватися. Віримо в перемогу та кожен на своєму фронті робимо все, щоб її наблизити.

Раніше цифрове землеробство та ІТ-продукти були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, а погодні ризики не зникли... І навіть елементарно — не завжди можна виїхати в поле. Тому криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу.

Майже у кожному обласному центрі України є лавандове поле, а в деяких навіть декілька. Кожна локація унікальна, з частинкою душі господаря.

У сільському господарстві понад половину всіх викидів парникових газів спричиняють традиційні способи обробітку ґрунту: 53% — оранка, 20% — добрива (азот і метан), 12% — споживання енергії.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.

Благодійний фонд «МХП — Громаді» підбив підсумки третього відбору конкурсу бізнес-ідей «Роби своє», який покликаний підтримати сталий розвиток підприємництва як відповідь на негативні економічні наслідки війни в Україні.

Всеукраїнський конкурс «Неймовірні села України 2022» ще раз засвідчив, що майбутнє українського села полягає в розвитку територій через втілення сталих проєктів. Саме це забезпечує економічний, соціальний та екологічний добробут мешканців сіл.

Уряд розробив 4 програми безповоротної грантової підтримки, покликані розвивати в Україні малий і середній бізнес та створити сотні тисяч нових робочих місць. Усі гранти об’єднані в межах нової економічної стратегії «єРобота».

Березень 2022 року. Вдень — волонтерство, ввечері — онлайн-зустрічі, робота над планом на майбутнє. На виході — екосистема VOLIA із взаємопідсиленням між учасниками, технологіями, глибокою переробкою, їжею майбутнього та експортом.