Якщо не шкодити природі активним втручанням, протягом поточного століття урожайність культур збільшиться на 10%. Але для цього кількість господарств, що практикують відповідальний обробіток, має постійно збільшуватись.
Здоровий спосіб землеробства: питання після Перемоги чи сьогодення?
11 серпня 2022, 06:36 3608
У сільському господарстві понад половину всіх викидів парникових газів спричиняють традиційні способи обробітку ґрунту: 53% — оранка, 20% — добрива (азот і метан), 12% — споживання енергії.
Українські аграрії, яким цього року доводиться працювати в критичних умовах і через місцезнаходження, і з погляду фінансової міцності та напрацьованих технологій, і щодо забезпечення ЗЗР і добривами тощо, дивляться в бік здорового способу землеробства. Окрім екологічної складової, йдеться насамперед про економію та підвищення ефективності ведення господарства.
Здоровий спосіб землеробства — це поєднання трьох складових: вуглецевого землеробства, здоров'я ґрунту та біорізноманіття
Серед основних принципів вуглецевого землеробства технічний менеджер з питань розвитку вуглецевого землеробства компанії «Сингента» в Україні Валерій Дубровін виділяє:
- збереження рослинних решток і скорочення втручання в ґрунт через обробіток;
- скорочення втрат азотних добрив (інгібітори нітрифікації, інжекторні способи внесення);
- використання покривних культур.
Валерій Дубровін, технічний менеджер з питань розвитку вуглецевого землеробства компанії «Сингента» в Україні
Апелюючи до результатів досліджень науковця-ґрунтознавця Раттана Лала, Валерій Дубровін наводить й інші актуальні цифри:
- середній приріст урожайності культур — 40-100 кг/га на кожну 1 т/га органічної речовини у ґрунті;
- секвестрація 10 т/га органічної речовини може збільшити врожайність на 400-100 т/га.
Та попри очікувані прибутки йдеться і про виживання аграріїв у майбутньому, адже щорічно через водну та вітрову ерозію в Україні втрачається до 15 т родючого ґрунту з гектару.
Плюс до цього саме технології мінімізації впливу на довкілля та здоровий спосіб землеробства стають глобальним світовим трендом. Це також відповідає основам «Зеленого курсу» Європейського Союзу. І Україні, як кандидату на членство в ЄС, рекомендують не зволікати з інтегруванням і в частині сільського господарства.
Вуглецеве землеробство — це ефективне вилучення СО2 з атмосфери через фотосинтез рослин та його консервування у вигляді органічної речовини у ґрунті та рослинних рештках. Цей процес ще називається секвестрацією.
Фермерське господарство Олександра Широкоступа, який обробляє близько 3 тис. га на Київщині, наступного сезону планує відходити від максимального обсягу внесення добрив, лишаючи 20% того, що раніше вносили. Це пов’язано як із прагненням фермера перейти на здоровий спосіб землеробства, так і з підвищенням цін на добрива.
ФГ «Широкоступ» співпрацює з компанією «Сингента» за різними напрямами вже понад 20 років. І разом із компанією фермер понад 5 років розвиває технології в рослинництві зі збереження ґрунту та підвищення біорізноманіття. Зокрема, створений мікрозаказник уже дає результат: робота диких запилювачів додала на різних культурах 10-20% врожаю.
Михайло Філатов, к.б.н., доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету
В Україні маємо катастрофічну ситуацію з дикими запилювачами, які відіграють важливу роль, адже медоносна бджола — це не основний запилювач сільгоспкультур. Одним із прийомів збереження чисельності та різноманіття комах-запилювачів є штучне розведення популяції для подальшого використання для запилення. У цьому напрямі ми продовжуємо проводити роботу і в 2022 році.
За результатами дворічних досліджень, які проводилися в ФГ «Широкоступ», було знайдено 10 видів джмелів, і найбільш багаточисленними в агроценозах даного господарства виявилося 6 із них. Вивчення комах проводили в різних локаціях. З’ясувалося, що в лісосмугах без трав’янистого шлейфу на відстані 1 км можна побачити одного джмеля, а на території квітучого конвеєру, який знаходиться на території створеного мікрозаказника, на 1 км нараховується до 40 джмелів.
Задля збільшення кількості комах-запилювачів та збереження біорізноманіття в агроландшафтах сільгоспвиробникам варто почати зі збереження і відновлення лісосмуг та трав’яних шлейфів на узліссях, щоб з весни до осені для комах була кормова база та місця для гніздування
Той факт, що дикі запилювачі за продуктивністю не гірше, ніж бджоли, підтверджує й керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні Олександр Зозуля.
Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні
«Сингента» поряд із бізнесом велику увагу приділяє питанням збереження біорізноманіття та навколишнього середовища, зменшення викидів СО2 і водночас шукає рішення, щоб це ефективно поєднувалося з агровиробництвом. Тож важливо, щоб до цих програм доєдналися якомога більше господарств.
Здоров'я ґрунту — це його незмінна здатність функціонувати як життєво необхідна екосистема, яка підтримує рослини, тварин та людей (визначення USDA)
Для тих, хто вагається, у ФГ «Широкоступ» виокремили перші кроки до здорового способу землеробства. Тут з 2016 року впроваджують заходи зі збереження родючості ґрунту, відновлення та покращення його біохімічного складу. Для цього проводять протиерозійні заходи, маючи тваринництво, систематично вносять на поля перегній, що забезпечило значне збільшення частки гумусу. Саме він робить структуру ґрунту ідеальною — забезпечує необхідний режим повітря та вологи для отримання максимальних урожаїв.
Окрім цього, варто придивитись до технологій, які використовуються у сучасному агропродовольчому секторі.
Замість висновку. Науковці стверджують, що один сантиметр родючого ґрунту — це результат не менш ніж 100 років праці, яку виконала природа. І неуважне ставлення — наприклад, втрата органічної речовини (гумусу) — призводить до зниження здоров'я землі та втрати її родючості. Тож питання ведення здорового способу землеробства постає перед українськими аграріями, як представниками країни-кандидата на членство в ЄС, у найближчій перспективі. І попри війну сільгоспвиробники думають про економію ресурсів та збільшення врожайності шляхом здорового землеробства.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
