Якщо не шкодити природі активним втручанням, протягом поточного століття урожайність культур збільшиться на 10%. Але для цього кількість господарств, що практикують відповідальний обробіток, має постійно збільшуватись.
У сільському господарстві понад половину всіх викидів парникових газів спричиняють традиційні способи обробітку ґрунту: 53% — оранка, 20% — добрива (азот і метан), 12% — споживання енергії.
Українські аграрії, яким цього року доводиться працювати в критичних умовах і через місцезнаходження, і з погляду фінансової міцності та напрацьованих технологій, і щодо забезпечення ЗЗР і добривами тощо, дивляться в бік здорового способу землеробства. Окрім екологічної складової, йдеться насамперед про економію та підвищення ефективності ведення господарства.
Серед основних принципів вуглецевого землеробства технічний менеджер з питань розвитку вуглецевого землеробства компанії «Сингента» в Україні Валерій Дубровін виділяє:
Якщо не шкодити природі активним втручанням, протягом поточного століття урожайність культур збільшиться на 10%. Але для цього кількість господарств, що практикують відповідальний обробіток, має постійно збільшуватись.
Апелюючи до результатів досліджень науковця-ґрунтознавця Раттана Лала, Валерій Дубровін наводить й інші актуальні цифри:
Та попри очікувані прибутки йдеться і про виживання аграріїв у майбутньому, адже щорічно через водну та вітрову ерозію в Україні втрачається до 15 т родючого ґрунту з гектару.
Плюс до цього саме технології мінімізації впливу на довкілля та здоровий спосіб землеробства стають глобальним світовим трендом. Це також відповідає основам «Зеленого курсу» Європейського Союзу. І Україні, як кандидату на членство в ЄС, рекомендують не зволікати з інтегруванням і в частині сільського господарства.
Фермерське господарство Олександра Широкоступа, який обробляє близько 3 тис. га на Київщині, наступного сезону планує відходити від максимального обсягу внесення добрив, лишаючи 20% того, що раніше вносили. Це пов’язано як із прагненням фермера перейти на здоровий спосіб землеробства, так і з підвищенням цін на добрива.
ФГ «Широкоступ» співпрацює з компанією «Сингента» за різними напрямами вже понад 20 років. І разом із компанією фермер понад 5 років розвиває технології в рослинництві зі збереження ґрунту та підвищення біорізноманіття. Зокрема, створений мікрозаказник уже дає результат: робота диких запилювачів додала на різних культурах 10-20% врожаю.
В Україні маємо катастрофічну ситуацію з дикими запилювачами, які відіграють важливу роль, адже медоносна бджола — це не основний запилювач сільгоспкультур. Одним із прийомів збереження чисельності та різноманіття комах-запилювачів є штучне розведення популяції для подальшого використання для запилення. У цьому напрямі ми продовжуємо проводити роботу і в 2022 році.
За результатами дворічних досліджень, які проводилися в ФГ «Широкоступ», було знайдено 10 видів джмелів, і найбільш багаточисленними в агроценозах даного господарства виявилося 6 із них. Вивчення комах проводили в різних локаціях. З’ясувалося, що в лісосмугах без трав’янистого шлейфу на відстані 1 км можна побачити одного джмеля, а на території квітучого конвеєру, який знаходиться на території створеного мікрозаказника, на 1 км нараховується до 40 джмелів.
Той факт, що дикі запилювачі за продуктивністю не гірше, ніж бджоли, підтверджує й керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні Олександр Зозуля.
«Сингента» поряд із бізнесом велику увагу приділяє питанням збереження біорізноманіття та навколишнього середовища, зменшення викидів СО2 і водночас шукає рішення, щоб це ефективно поєднувалося з агровиробництвом. Тож важливо, щоб до цих програм доєдналися якомога більше господарств.
Для тих, хто вагається, у ФГ «Широкоступ» виокремили перші кроки до здорового способу землеробства. Тут з 2016 року впроваджують заходи зі збереження родючості ґрунту, відновлення та покращення його біохімічного складу. Для цього проводять протиерозійні заходи, маючи тваринництво, систематично вносять на поля перегній, що забезпечило значне збільшення частки гумусу. Саме він робить структуру ґрунту ідеальною — забезпечує необхідний режим повітря та вологи для отримання максимальних урожаїв.
Окрім цього, варто придивитись до технологій, які використовуються у сучасному агропродовольчому секторі.
Замість висновку. Науковці стверджують, що один сантиметр родючого ґрунту — це результат не менш ніж 100 років праці, яку виконала природа. І неуважне ставлення — наприклад, втрата органічної речовини (гумусу) — призводить до зниження здоров'я землі та втрати її родючості. Тож питання ведення здорового способу землеробства постає перед українськими аграріями, як представниками країни-кандидата на членство в ЄС, у найближчій перспективі. І попри війну сільгоспвиробники думають про економію ресурсів та збільшення врожайності шляхом здорового землеробства.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

В Україні триває активна фаза збору врожаю, і актуальним для сільгоспвиробників є питання подальшої роботи із рослинними рештками та збереження вологи. На «УКАБ Агротехнології 2026. Захід» компанія BEDNAR продемонструвала аграріям західного регіону актуальну позицію для поточного періоду — штригельну борону STRIEGEL-PRO, яка ефективно працює за вказаними напрямами.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині раніше добре заробляли на квасолі, а вже два роки поспіль ціна на цю культуру знижується. Порівняно з бобовими та соєю ціна на квасолю була вдвічі вищою, сьогодні вона не зовсім приваблива.

Група АГРОТРЕЙД отримала близько 53 тисяч вуглецевих сертифікатів, які підтверджують накопичення органічного вуглецю в ґрунті та скорочення викидів парникових газів завдяки впровадженню сучасних агротехнологій у межах міжнародної добровільної програми AgreenaCarbon.

Міжнародна агротехнологічна компанія «Сингента» у межах партнерства надала двом фіналістам цьогорічного конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» сертифікат на безкоштовний річний доступ до повної версії Cropwise Operations (CWO).

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Cargill запустив у перший рейс судно Brave Pioneer — перше з п’яти суховантажних суден на зеленому метанолі, які компанія орендувала для зниження вуглецевого сліду в морських перевезеннях.

Фермерське господарство «Широкоступ» обробляє на Київщині 3 000 га та йде шляхом впровадження інтегрованого захисту рослин. Мета — підвищувати врожайність і якість сільгосппродукції, а також здешевлювати її виробництво.