Гречка не за всі гроші світу: ціни та прогноз на врожай
Круп’яні реалії. Ринок, наявні потужності та перспективи експорту
27 серпня 2022, 07:00 3669
Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.
Нині експорт бакалії відновився лише на 20-30% від звичайних експортних обсягів. Про це розповіли учасники круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи», організованого ТОВ «Центр підтримки експорту КТПП» за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО.
«До війни українські крупи експортувалися на ринки Азії, країн ЄС та Африки. Ринок Європи цікавий, з високою купівельною здатністю, розвиненою культурою споживання бакалії. Але виробникам там тісно, адже є багато місцевих, які теж виготовляють високоякісний продукт, є вдосталь постачальників з інших країн. Тому деякі виробники більше орієнтувалися на Азію, Африку. На жаль, через логістичні проблеми з початком війни експорт на ці ринки зупинився», — розповідає представник одного з найбільших виробників круп’яної продукції в Україні.
Для відновлення експорту продукції потрібне спрощення логістики, додаткові перевантажувальні пункти на залізниці на прикордонних територіях, спрощення режиму пропуску автомобільного транспорту
В умовах війни основним напрямком експорту для українських круп є ринок ЄС. Особливо перспективною є наразі кукурудзяна продукція. Але на цьому ринку висока конкуренція з боку Туреччини, яка купує українське зерно, переробляє і продає дешевше кінцевий продукт. Щоправда, цього року українські виробники зможуть постачати кукурудзяну продукцію на ринок ЄС завдяки скасуванню мит.
Раніше мито на кукурудзяну крупу складало 173 євро/т, що робило нецікавим її постачання.
Серед перспективних товарів для ЄС — гречана продукція
Оскільки Європа закриває свій ринок для росії, Україна могла б постачати великі обсяги. Для цього є потужності на Київщині та інші виробники, які мають не законсервовані, але не завантажені виробництва.
Але переробники зазначають, що для можливості виробництва кінцевого продукту вирощування гречки потрібно стимулювати на державному рівні. Адже протягом останніх 7 років відбувалося постійне скорочення посівів.
Ще один важливий аспект для переробних підприємств — організація переробки побічних продуктів в Україні
Зараз кожне підприємство з переробки зернових на крупи чи підприємства олійно-жирової галузі мають багато побічних продуктів, які експортуються до Європи, де переробляються на комбікорми.
«Створення таких підприємств в Україні дасть поштовх розвитку економіки, і за нинішньої складної логістики дозволить розвантажити логістичні шляхи», — вважають виробники круп.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
