Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.
Нині експорт бакалії відновився лише на 20-30% від звичайних експортних обсягів. Про це розповіли учасники круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи», організованого ТОВ «Центр підтримки експорту КТПП» за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО.
«До війни українські крупи експортувалися на ринки Азії, країн ЄС та Африки. Ринок Європи цікавий, з високою купівельною здатністю, розвиненою культурою споживання бакалії. Але виробникам там тісно, адже є багато місцевих, які теж виготовляють високоякісний продукт, є вдосталь постачальників з інших країн. Тому деякі виробники більше орієнтувалися на Азію, Африку. На жаль, через логістичні проблеми з початком війни експорт на ці ринки зупинився», — розповідає представник одного з найбільших виробників круп’яної продукції в Україні.
В умовах війни основним напрямком експорту для українських круп є ринок ЄС. Особливо перспективною є наразі кукурудзяна продукція. Але на цьому ринку висока конкуренція з боку Туреччини, яка купує українське зерно, переробляє і продає дешевше кінцевий продукт. Щоправда, цього року українські виробники зможуть постачати кукурудзяну продукцію на ринок ЄС завдяки скасуванню мит.
Раніше мито на кукурудзяну крупу складало 173 євро/т, що робило нецікавим її постачання.
Оскільки Європа закриває свій ринок для росії, Україна могла б постачати великі обсяги. Для цього є потужності на Київщині та інші виробники, які мають не законсервовані, але не завантажені виробництва.
Але переробники зазначають, що для можливості виробництва кінцевого продукту вирощування гречки потрібно стимулювати на державному рівні. Адже протягом останніх 7 років відбувалося постійне скорочення посівів.
Зараз кожне підприємство з переробки зернових на крупи чи підприємства олійно-жирової галузі мають багато побічних продуктів, які експортуються до Європи, де переробляються на комбікорми.
«Створення таких підприємств в Україні дасть поштовх розвитку економіки, і за нинішньої складної логістики дозволить розвантажити логістичні шляхи», — вважають виробники круп.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.