Незалежна і незламна Україна. Як аграрії боронять свою землю

AgroPortal.ua поспілкувався з сільгоспвиробниками та представниками агрогалузі, які зараз захищають Україну в лавах ЗСУ, та розпитав, що для них означає поняття «незалежність», і чи змінилося воно після початку війни. А також про те, яких змін потребує агросектор.

З погляду агросектору війна — це ще один виклик, і я сподіваюсь, що останній, який нарешті поховає залишки «совку». За всі роки незалежності ми так і не спромоглися побудувати сильний агробізнес, орієнтований на створення додаткової цінності, конкурентоспроможний, глобальний, інноваційний. Ми застрягли на монополістичному, популістському та політично заангажованому концепті, який не давав можливості рухатись уперед. 

Я щиро сподіваюсь, що війна це змінить, і ми перейдемо до відкритого ринку землі, децентралізованого та незарегульованого управління агросектором, диверсифікованих каналів збуту та логістики, потужного малого та середнього бізнесу, який буде сфокусований на переробці, створенні інноваційних продуктів. Тільки тоді ми перестанемо бути постачальником коммодіті, пережитком комунізму та феодалізму.

Війна вплинула на аграрний сектор, на жаль, у гірший бік. У першу чергу — це втрата людей, які працювали в цьому секторі. Я говорю і про безповоротні втрати, про людей, що загинули, і про тих, хто був вимушений залишити свій регіон. Безперечно, не можна не сказати про землі, які залишилися на сході України і зараз є тимчасово окупованими. Також аграрії не можуть працювати у регіонах, в яких зараз йдуть активні бойові дії: Харківська, Одеська, Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська та Херсонська області. Навіть у тих областях, де нашим воїнам вдалося відбити рашистів, я не впевнений, що люди можуть спокійно працювати в полях.

Логістика, дистрибуція… Страждають усі регіони. Тому, я би сказав, що війна не просто вплинула, вона важко поранила наш аграрний сектор.

Якщо говорити про те, яких змін потребує агросектор, то тут хотілося б від держави отримати якісь окремі преференції: щоб звичайний фермер не конкурував із великими компаніями-монополістами, а мав свої виходи на певні ринки, щоб податкова система була розрахована на те, щоб рядовий аграрій міг піднятися на ноги, а не закривав свій бізнес. Так, як це було зроблено у Польщі ще до вступу до ЄС, коли держава захищає і стає на бік фермерів, а не намагається заробити на них раніше, ніж вони самі почали заробляти.

Повірте, сьогодні аграрний сектор може стати чи не єдиною економічною альтернативою металургії, велику частку якої наша країна втратила через війну. Головне, щоб влада зрозуміла, що зараз уже треба створювати умови та допомагати всім фермерам та крафтовикам, тоді дуже скоро вони допоможуть піднімати наше ВВП.

Звичайно, агросектор потребує змін. По-перше, нам необхідна нормальна команда в Мінагрополітики, яка працюватиме не на те, що «мутитиме» відкати на відшкодуванні, побудувавши нову схему і зробивши це державною програмою. 

Також необхідна нормальна комунікація між фермерами і державою. І щоб держава забрала від фермера руки, бо щороку маємо нові податки, обмеження.

Натомість нам потрібно розвивати сектор, як це відбувається у світі, розвивати технології й дуже швидко бігти, щоб хоча би залишатись на місці. Говорю з досвіду своєї ферми, де, впровадивши технології, збираю до 11 т лохини з 1 га. 

На жаль, в агро поки в нас інертні люди, хейтять усе нове.

Я не знаю, яким має бути агросектор. Після війни мені ще буде потрібен час для того, щоб я повернувся до своєї справи. Це психологічно.

Коли бачиш випалені поля, зранену вибухами землю… Я не готовий. Поки що. Але, звісно, бажаю нашим аграріям сил і позитивних змін. Знаю дуже багато трударів, які й у ці часи працюють на благо людей та на користь Держави. Честь їм і Хвала. 

Знаю, що фермери завжди були патріотично налаштовані в будь-якому регіоні, навіть на Донбасі.

В агросекторі змінилось те, що аграрії й раніше не були захищені державою, а з початком війни ситуація погіршилась. Ціни на пальне, запчастини, добрива значно зросли, а на продукцію — впали, тому рентабельність суттєво знизилася. Аграрії потребують від держави підтримки і дешевих кредитів.

З початком повномасштабної війни, сподіваюсь, у більшості вже відкрились очі на те, що російсько-фашистська федерація є нашим споконвічним ворогом. І це має стати поштовхом до того, щоб сільське господарство України перестало бути повністю залежним від енергоресурсів і міндобрив росії. Ми маємо пришвидшити інтеграцію в цивілізований світ, запроваджуючи сучасні світові стандарти в усіх сферах життя.

Редакція AgroPortal.ua вітає всіх з Днем Незалежності, волі, свободи. Незламності духу і сили нам!