Збиральна кампанія: аграрії готові втратити прибутки, щоб забезпечити людей хлібом

18 серпня 2022, 06:44 7839

Цьогоріч провести жнива якісно, швидко і без втрат заважають не лише воєнні дії, а й примхи погоди. Проте, як захисники на бойовому фронті, так і аграрії на продовольчому роблять усе можливе і неможливе для наближення перемоги.

У ТОВ «Агрофірма «Псьол» на Сумщині почали збирання зернових три тижні тому, як і планували. Наразі роботи проводять згідно графіку з дотриманням усіх технологій. 

Про це AgroPortal.ua розповів директор із розвитку ТОВ «Агрофірма «Псьол» Віталій Калініченко.

propData.content.image
Віталій Калініченко, директор із розвитку ТОВ «Агрофірма «Псьол»

Окремо зазначу, що близько 3 тис. га нашої землі знаходиться безпосередньо в «нульовій зоні», тобто прямо на кордоні з рф. Наші поля розташовані поряд із полями російських аграріїв. У них також зараз тривають жнива. У нас були, звичайно, перестороги щодо робіт на цій території, навіть деякі поля цього року залишили під пар. Зараз нам потрібно робити свою справу — збирати зерно, щоб потім годувати людей. І ми це робимо. Звичайно, докладаємо максимальних зусиль для забезпечення техніки безпеки, комбайнери цього року особливо пильні. Ось так і працюємо.

На врожайність дощі не вплинули, а от на збирання зернових — так 

В «Агрофірмі «Псьол» уже давно докладають багато зусиль задля втілення найпередовіших всесвітніх практик у галузі агровиробництва. Тому урожайність пшениці та жита на досить високому рівні — 60 ц/га. 

Незважаючи на складну ситуацію, керівництво компанії продовжує відстежувати агроінновації, щоб мати можливість реалізувати в господарстві.

«На врожайність у нас дощі не вплинули, а от на збирання зернових — так. Але нічого критичного немає — були певні затримки, які загальний графік не змінили. Можливо, опади вплинуть на врожай кукурудзи чи соняшнику, але поки про це рано говорити», — продовжує Віталій Калініченко.

У компанії відмічають вкрай складну ситуацію через відсутність гарантованого бачення того, що буде через кілька місяців чи наступної весни. 

«Ми сьогодні не знаємо ні цін, за якими збуватимемо зерно, ні яким чином будемо його реалізовувати, куди його везти… Тут нам дійсно не вистачає державної підтримки і державного бачення ситуації. Доводиться все робити із надзвичайно великим ризиком для бізнесу. Скажу навіть більше: якби не йшлося про продовольчу безпеку нашого регіону, про те, що наші земляки будуть споживати взимку, то за таких умов слід було б узагалі відмовитися від посівної, законсервувати техніку і зберегти ресурси на той час, коли ситуація в країні стабілізується.

Однак, якщо на одному важелі вагів у нас знаходяться ресурси, то на іншому — буквально людські життя, продовольча безпека. І за таких обставин керівництво нашої компанії обрало другу позицію: ми готові втратити прибутки, але забезпечити людей взимку хлібом», — підсумовує Віталій Калініченко.

Щодо безпосередньо майбутніх посівів — то в ТОВ «Агрофірма «Псьол» планують сіяти озимі й навіть частково розширювати площі під ними. 

У сусідній Полтавській області, за повідомленням начальника місцевої ОВА Дмитра Луніна, аграрії намолотили 1,2 млн т зерна нового врожаю. Ранні зернові й зернобобові вже зібрали на 80% площ — 296 тис. га. 

Пшениці намолотили 910 тис. т, ячменю — 270 тис. т, гороху — 20 тис. т, жита — 11 тис. т. Ріпаку зібрали 61 тис. т насіння.

Сівозміна — вихід і порада на майбутнє

«Південно-західна частина Вінницької області дуже сильно потерпає від посухи. На сьогоднішній день кукурудза страждає від нестачі вологи, намагається цвісти, а качанів немає, водночас має висоту лише 1,5 м і далі не росте. Перспектива того, що будемо мати високий урожай або взагалі урожай, дуже мала. З огляду на це, фермери частину таких площ вже запускають на силосну кукурудзу або якийсь зелений корм, а площі готують під озимі. Таким чином вони хочуть бодай якось компенсувати свої витрати. Хоча з неї і силосу буде небагато, адже немає качана, який є основою для нього», — розповідає менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону LNZ Group Леонід Чорний.

У цьому регіоні з початку посівної, яка проводилась у квітні, й до сьогоднішнього часу є такі місця, де опадів випало лише 50 мм. За день випадало 3-4 мм опадів, які випаровувались до того, як доходили до ґрунту. Тобто за цей період, можна вважати, випала нульова кількість опадів.

propData.content.image
Леонід Чорний, менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону LNZ Group

Стосовно озимих по півдню Вінниччини й навіть по Житомирщині маємо різні показники. Пшеницю у нас збирають від 2 до 6 т/га. Високу врожайність 5-6 т/га маємо на площах, посіяних по ранніх попередниках, таких як горох, озимий ріпак, де були ранні посіви озимої пшениці минулого року, і знову ж таки — там, де був дощ. Там, де озимі посіяні по пізніх попередниках — соняшнику, сої — маємо від 2 т пшениці. Вона зріджена, нерозкущена, і отримати вал зерна практично немає з чого. Минулий рік був значно кращим, тож можна зробити висновок, що все-таки під озиму пшеницю попередниками мають бути озимий ріпак, горох. Знову ж повертаємось до сівозміни і просимо людей вводити ще якісь культури, щоб мати хоча б якийсь один із кращих попередників під озиму пшеницю.

За його словами, північ Вінницької області та Житомирщина мають трохи кращу картину. Там час від часу йшли дощі, тож кукурудза у більш-менш доброму стані. Вона має качан, є з цвітом, а є й така, що вже відцвіла. Десь є підсихання нижнього листя, його не так багато — листок-два втрачено, але культура вегетує. Така ж ситуація і в Одеській області. Там, де були ранні попередники, пшениця на рівні 5 т/га.

«Озимий ріпак своєю врожайністю порадував цього року на Вінниччині — від 3 т до 4,5 т/га. Такі показники отримали з площ, які були висіяні раніше, де випали дощі, й аграрії змогли посіятися в першій декаді серпня минулого року. Рослини пішли в зиму з гарним розгалуженим коренем, тож цього сезону дали досить достойний урожай», — говорить Леонід Чорний.

Війна, погода, космічна ціна на добрива та мізерна — на продукцію вибивають аграріїв з колії

Що стосується погоди, то востаннє таку посуху на Вінниччині спостерігали у 2020 р. Тоді багато людей скосили кукурудзу на силос, а дехто навіть і не збирав. Цей рік дуже схожий.

«У нас площі готуються у грудні-січні, коли вологи немає, ми її вивільняємо за допомогою оранки. Та якщо подивитися на ранній зяб, за моїми спостереженнями, коли площа виорана під кукурудзу або під соняшник десь наприкінці серпня – на початку вересня, там відбувається мінімальне накопичення вологи, тобто площі менше страждають від її нестачі, ніж на тих полях, де був проведений пізній зяб у грудні – на початку січня. Коли погода ще дозволяла орати, вологи там взагалі не було, вона десь навесні дозволила рослинам зійти, далі в період вегетації вони просто закручені у трубки, сохне нижній ярус листя, а це явний дефіцит вологи», — підсумовує Леонід Чорний.

На Київщині погодний фактор зменшив урожайність на 30%

«За двопільною сівозміною вирощую озиму пшеницю та сою на площі 22 га. Цьогорічний урожай орієнтовно менший на 30-40% за минулорічний. У нас із кінця квітня по 10 липня взагалі не було дощів — суцільна спека. Саме в цей період відбувався налив, дозрівання, формування врожаю пшениці. Погода на це суттєво вплинула. Ті ділянки, які ближче до водойм і більш забезпечені вологою, менше постраждали від засухи та вийшли на рівні минулого року. Ті, що подалі від вологи, — витягли стільки, на скільки її вистачило. Середній врожай зернових — 5 т/га, на кращих ділянках — 7-8 т/га. Для порівняння: минулого року врожай озимої пшениці був 8-10 т/га», — розповідає одноосібник з Київщини Руслан Сміленко.

За його словами, зі збиранням проблем не було, у період опадів вони не попали. Обмолот тривав з 25 липня і до кінця місяця. Єдиною проблемою наразі є підняття цін на дизпаливо, ЗЗР, міндобрива. 

«Дефіциту дизпалива нині немає, як це було навесні. Перед жнивами купував по 62 грн/л, а сьогодні є пропозиції по 48 грн, на місцевих заправках — 50-52 грн/л», — говорить Руслан Сміленко.

Та попри коливання цін та інші фактори аграрій не планує змінювати структуру посіву і готується до посівної. Озиму пшеницю сіятиме відразу після збирання сої, щоб вкластися у ранні строки, а потім скоротити підживлення азотними добривами навесні.

propData.content.image
Руслан Сміленко, одноосібник

Через подорожчання я не зможу забезпечити ту технологію, як зазвичай — два підживлення азотними добривами. Тож буду намагатися за рахунок ранніх строків посіву сформувати густоту ще до зими, щоб потім не витягувати пшеницю весною, — продовжує він. — Ми, як одноосібники, залежні від перекупників, трейдерів. Вони мають свій транспорт, виходи на порти. Ми ж зі своїми 50-100 т зернових — крапля в цьому морі. На сьогоднішній день за 1 т пшениці у нас за готівку дають 4 100 грн. Ціна більше пов’язана не з портами, а з коливаннями курсу валют.

Порівнюючи з минулим роком, Руслан Сміленко відмічає, що собівартість зерна у нього збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася. Для прикладу, затрати на дизпаливо піднялися на 50%: раніше складали 25-28 грн/л, а зараз — 48-60 грн/л. Так само по міндобриву: якщо зараз за селітру пропонують 28 тис. грн, то раніше її можна було придбати за 14-15 тис. грн. Тобто аграрії зараз втрачають прибуток у кілька разів.

«На сьогоднішній день за урожайності 5 т/га собівартість пшениці становить близько 5 грн, тобто на 1 га — затрати 25 тис. грн. Продавати по 5 грн/кг означає вийти в нуль. Якщо менше, як зараз — по 4 грн, то я вже буду в мінусі, тож поки тримаюсь до останнього. Аграрії увійшли в посівну цього року за рахунок умовної подушки минулого року — хороші погодні умови, хороший урожай. І ті, хто продав до війни на цій ейфорії, вдало провели весняну посівну. Та як буде починатись осіння, весняна посівна — це вже питання», — підсумовує Руслан Сміленко.


Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua