Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловила власниця магазину «Пряно» Мар’яна Сурма.
«Зараз на ринку в основному пропонуються пряні трави з Єгипту, вони доволі сухі, і часто нижчого сорту, майже без аромату», — говорить вона.
За її словами, «Пряно» займається реалізацією спецій 6 років. За цей час ринок прянощів значно розширився, що на ньому з'явились продукти українських виробників.

Звісно, багато чого вирощувати не дозволяють кліматичні умови.
«Більшість спецій завозиться з-за кордону, здебільшого зі східних країн. Втім, ми співпрацюємо і з українськими постачальниками. Приміром, закуповуємо сушені корені селери, петрушки та пастернаку. Коріандр та гірчиця — теж українського походження», — говорить Мар’яна Сурма.
Загалом у асортименті «Пряно» — понад 100 позицій. Це прянощі та їх суміші, а також сухофрукти, горіхи, насіння, олії холодного віджиму, арахісові пасти, крафтові солодощі.

Власниця «Пряно» розповідає, що найбільш популярна серед українських споживачів — суміш прянощів «10 овочів» та інші наші авторські суміші — тосканська, арабська та сицилійська.
«Якщо ж говорити про моноспеції — то окрім традиційного чорного перцю ще популярні іспанська копчена паприка (піментон), сушений часник, кориця», — говорить вона.
Додає, що покупцям «заходять унікальні суміші прянощів, авторські рецепти.
«Наші клієнти готові до експериментів, і стимулюють нас до створення нових поєднань чи пошуку екзотики», — зазначає власниця «Пряно».
Приміром, у асортименті є шафран, вирощений на плантації в Закарпатті.
«Це дійсно ароматна та унікальна позиція», — ділиться Мар’яна Сурма.

Зараз компанія уже має дві крамниці у місті Ужгород, працює над впізнаваністю бренду та розширенням оптових продаж фасованої продукції.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Переселенець із Донеччини, нині військовий Іван Марахонько, ще 2018 року релокувався на Київщину через активні бойові дії в рідному регіоні, тоді й зацікавився виробництвом оригінальної аджики.

У французькому Турі пройшла найбільша світова подія, присвячена спеціям, ботаніці та перцевій культурі — IV Міжнародний фестиваль перцю. Єдиною представницею з України на цій події була київська гастро-інфлюенсерка Юлія Лункова.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

ТОВ «Фудреформ» на Чернігівщині створило R&D-комплекс, де є борошномельний відділ, пекарня, також виробляють інгредієнти для м’ясних продуктів, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, спеції, варять соуси, маринади, заходять у сироваріння.

Торік у Миколаївській та Дніпропетровській областях аграрії збільшили площі під озимим горохом через те, що в серпні було сухо, і ріпаку довелося сіяти менше, ніж планували. Але на більшості площ культура була знищена заморозками, оскільки горох більш чутливий до температурного режиму, ніж інші озимі.

З 1 га можна зібрати 12 кг спеції — шафрану. Один грам у роздрібному продажі коштує 450 грн. Проте вирощування цієї спеції потребує значних початкових вкладень — близько 70 тис. євро/га.

Нішеві культури, такі як артишок чи спеція шафран, дозволяють отримати фермеру дохід навіть із невеликої ділянки. Нестандартний підхід перетворює на нішеві навіть звичайні овочі та фрукти.

ТОВ «КАЛИНА-БУГРИН», що на Рівненщині, спеціалізується на вирощуванні овочів з 2019 року.

Українське фермерство зараз переживає бум на вирощування нішевих культур. Батат, селера та топінамбур, колись екзотика для більшості українських столів, тепер користуються попитом завдяки смаку та корисним властивостям.