Бізнес на нішевих коренеплодах: як батат, селера та топінамбур підкорюють Україну

26 квітня 2024, 07:00 1743
Дарина Дячок

Українське фермерство зараз переживає бум на вирощування нішевих культур. Батат, селера та топінамбур, колись екзотика для більшості українських столів, тепер користуються попитом завдяки смаку та корисним властивостям.

Захоплена зростаючим інтересом до цих продуктів на «Товаристві Крафту», я вирішила поглиблено зануритися в цю тему, поспілкувавшись із фермерами нашого маркетплейсу. Цей блог відкриє вам світ нішевих культур, мотивацію фермерів до їх вирощування, а також особливості культивації та переробки цих продуктів.

На «Товаристві Крафту» основна увага приділяється невеликим фермерським господарствам, що вирощують нестандартні культури у достатніх масштабах для маркетплейсів. Адже немає потреби купувати звичайну картоплю чи моркву онлайн, коли вони доступні в супермаркеті біля дому.

Завдяки нашому фокусу на унікальних продуктах ми познайомились із Сергієм та Софією з GREENS.HEALTH та Іриною із «Органічний Топінамбур». У цій статті вони не лише поділяться своїми історіями успіху у вирощуванні та переробці нішевих культур, а й дадуть вам змогу зазирнути за лаштунки їхніх бізнесів, показуючи, як вони працюють над тим, щоб українці могли насолоджуватися корисними та смачними овочами.

Огляд культур: як вирощують батат, селеру та топінамбур

Батат в Україні починає набувати популярності як альтернатива традиційній картоплі. Попри те, що ця культура вимагає більш теплого і вологого клімату, що є характерним для південних регіонів, деякі фермери в Україні вже давно експериментують з різними сортами батату. Як от Сергій та Софія з Полтавщини, засновники господарства GREENS.HEALTH. Окрім батату, вони вирощують інші нішеві культури — селеру, спаржу, кейл та артишоки.

Інтерес пари до вирощування цих овочів почався з бажання займатися власною справою, яка не лише приносила б прибуток, а й була б корисною для людей. 

Батат від GREENS HEALTH

«Наша пригода почалася в 2021 році з ідеї вирощування мікрозелені, але незабаром ми звернули увагу на батат, про який дізналися з відео з Кореї. Ця культура здалася нам не лише екзотичною, але й перспективною для українського ринку. Ми завжди прагнули пропонувати щось нове та цікаве нашим клієнтам, а батат ідеально вписався в цю концепцію», — розповідає пара. 

Попри складнощі, пов'язані з початком повномасштабної війни, вони вирішили не здаватися та продовжити свою справу, що в підсумку виявилося правильними рішенням.

Інший нішевий коренеплід — топінамбур, або земляна груша, давно існує в українській кулінарній традиції, але не є популярним серед споживачів. Ця рослина невибаглива до умов вирощування та здатна витримувати суворі кліматичні умови, що робить її ідеальною для більшості регіонів України. Окрім того, топінамбур містить інулін, корисний для людей з діабетом, та інші біоактивні речовини, які можуть покращувати загальний стан здоров’я.

Топінамбур легко вирощувати на невеликих ділянках, що робить його привабливим для малих фермерських господарств. Саме цим і скористалась Ірина, засновниця бренду «Органічний Топінамбур» з Хмельницького. Вона обрала для себе топінамбур, зосередившись на відновленні традиції його споживання в Україні.

Топінамбур від «Органічний Топінамбур»

«Зацікавленість у топінамбурі виникла не випадково, а як спроба повернути українцям забуті традиційні продукти, які мають значну харчову та лікувальну цінність», — пояснює Ірина.

Загалом ці коренеплоди мають значний потенціал для розвитку органічного землеробства в Україні. Це цілком відповідає зростаючим вимогам споживачів до якості продуктів та їхньої екологічності. Розширення виробництва цих культур може також сприяти диверсифікації українського аграрного сектору та збільшенню його конкурентоспроможності.

Від посадки до переробки

Ми вже познайомились із нашими фермерами, тож перейдімо до суті справи — дізнаємось, як саме вирощуються та обробляються батат, селера та топінамбур, і як ці процеси впливають на якість кінцевої продукції.

Техніка вирощування батату у GREENS.HEALTH включає в себе кілька етапів, від висадки бульб до збору врожаю. Це вимагає особливої уваги до деталей та температурних режимів. Сергій та Софія використовують стандартний метод вирощування на нагортутих гребенях з крапельним зрошуванням та мульчуванням плівкою. Це дає змогу отримувати найбільшу врожайність.

Селеру у GREENS.HEALTH вирощують традиційно через розсаду. Ця культура потребує родючого, добре дренованого ґрунту і регулярного поливу, особливо в суху погоду, щоб запобігти загрубінню кореня. «Обидві культури, батат і селера, вимагають ретельного догляду та створення оптимальних умов для росту, але кінцевий результат — це те, заради чого варто працювати», — зазначає Сергій.

Ірина розпочала свій шлях вирощування топінамбуру з невеликої ділянки землі в 10 соток. Посадковий матеріал закупили на Волині. Частину коренеплодів висадили у жовтні для отримання врожаю у наступному сезоні. «Весною почнемо повний цикл обробки-переробки власної продукції. У випадку позитивного результату будемо збільшувати земельну ділянку для вирощування до 50 соток», — ділиться вона своїми планами.

Паралельно півтори тонни готового топінамбура Ірина використовує для вивчення процесів його переробки, а також працює над формуванням асортименту продукції та її продажем. «Серед готових продуктів з топінамбура ми маємо кілька позицій. Це чищені бульби без термічної обробки, а також висушені чипси з топінамбура. Плануємо ще робити сироп із топінамбура, а також створювати порошок», — зазначає фермерка.

Канали збуту: від онлайн до експорту

Заглибившись у процес вирощування наших унікальних культур, давайте тепер зосередимось на тому, як ці продукти потрапляють до споживачів. Сергій та Софія з GREENS.HEALTH ефективно використовують комбінований підхід у збуті своєї продукції. Вони діляться своїм досвідом: «Наші основні продажі йдуть через інтернет-магазин та соцмережі, але ми також активні на ринках і плануємо налагодити збут до ресторанів та магазинів». Цей гнучкий підхід дозволяє їм відчувати і швидко реагувати на зміни в потребах споживачів.

Ірина з «Органічний Топінамбур» також напрацювала свою стратегію продажів: «Я використовую все, від онлайн-реклами до співпраці з веганськими магазинами. Результати поки що змішані, але кожен досвід — це цінний урок». Фермерка підкреслює, що дуже важливо бути гнучким і відкритим до експериментів у маркетингу нішевих продуктів.

Такі історії надихають і показують, що інноваційність і відданість справі можуть відкрити для фермерів широкі можливості. Головне — експериментувати та використовувати всі можливі канали для залучення клієнтів.

Виклики та можливості на шляху до успіху

У світі аграрного бізнесу кожен день може принести нові виклики та можливості. Наші партнери, Сергій та Софія з GREENS.HEALTH, зазначають, що на початковому етапі їхнім основним викликом була відсутність досвіду. Однак час і старання допомогли їм набути необхідних навичок. «З кожним сезоном він збільшується, ми набуваємо нових навичок та знань, тому можна сказати, що цей виклик став для нас мотивацією», — розповідають фермери.

Ірина з «Органічний Топінамбур» стикнулася зі схожою проблемою: «Найбільшим викликом стала відсутність інформації про те, як можна переробляти топінамбур. Тому потрібно чимало часу та зусиль інвестувати у експерименти та вивчення методик. Так би мовити, йти шляхом проб та помилок». Також ускладнює ситуацію і те, що в Україні відсутнє обладання для приготування сиропу та  перемелювання топінамбура у кавовий напій. Тому зараз команда «Органічний Топінамбур» перебуває у пошуку відповідної техніки.

Однак разом із викликами приходять і великі можливості. Сергій та Софія бачать ріст попиту на органічні продукти в Україні як шанс для розвитку: «Основна можливість — це зростання цікавості українського споживача до органічної продукції. В перспективі це дасть нам змогу збільшити виробництво та розширити мережу збуту». Ірина ж працюватиме над розширенням роздрібної торгівлі, адже саме це, на її думку, допоможе повернути топінамбур на стіл українців.

На додачу до своїх планів, фермери також розширюють асортимент продукції. Сергій та Софія анонсують новинки: «Вже цього сезону в нас можна буде зустріти новий коренеплід — якон, а також спаржу, бамію, кейл, артишок». Ірина ж планує додати до своєї лінійки стевію. Вона чудово пасуватиме до пари топінамбуру як продукт, популярний серед людей з діабетом.

Як бачимо, наші фермери не лише адаптуються до викликів, але й маленькими кроками формують майбутнє аграрного сектору, де особисті цінності та переконання відіграють ключову роль. Щиро віримо, що їм вдасться досягти мети.

Замість висновку

Сподіваюсь, ця стаття про українських фермерів, які обрали шлях вирощування нішевих коренеплодів, була не просто корисною для вас, але і надихнула. Особливо цінним, як на мене, є те, що ці виробники щодня демонструють, що органічне фермерство та екологічні ініціативи — це не модний тренд, а спосіб життя і бачення майбутнього, де кожен із нас обирає здоров'я та відповідальність перед природою.

Вони з оптимізмом дивляться вперед, розробляючи нові продукти і розширюючи асортимент, щоб задовольнити зростаючий попит на органічну їжу. Так, може здатися, що обсяги їхніх господарств доволі маленькі. Але за кожним маленьким досягненням стоїть величезна праця і ще більша мрія. Мрія про світ, де здорове харчування та екологічна свідомість є нормою. І ця мрія, без сумніву, здійсниться.

Дарина Дячок, засновниця платформи «Товариство крафту», де зібрані бренди фермерських та крафтових продуктів 

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.