В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.
Про це свідчить аналіз Насіннєвої асоціації України (НАУ).
Загальна площа насіннєвих посівів нішевих культур, що потрапили до вибірки, у 2023 році становила 6108,8 га, у 2024 році – 6827,9 га, а у 2025 році – вже понад 7103 га.
Йдеться про найбільш розповсюджені культури, які продемонстрували певну динаміку протягом 3 років.
Таке різке зростання площ під насіннєвими посівами нішевих культур у асоціації пояснюють кількома факторами. Насамперед аграрії шукають культури, які дають змогу диверсифікувати ризики, пов’язані з основними товарними культурами, рентабельність яких останніми роками суттєво коливається під впливом низки факторів. Також зростає інтерес до культур, які вирощують для переробки або під конкретні довгострокові контракти.
Нішеві культури часто дозволяють працювати з меншою конкуренцією на ринку та отримувати вищу маржу з гектара. Ключовим фактором у цьому випадку є наявність покупця та чітко визначені вимоги до продукції, адже для нішевих культур характерні специфічні стандарти якості. Це пов’язано з тим, що таку продукцію часто вирощують для подальшої переробки або безпосереднього споживання.
Є й така тенденція: зростає попит на спеціалізовану сировину з боку переробки та експорту – зокрема на культури для харчової, кормової та функціональної продукції. Одним із найпомітніших трендів стало зростання площ під зернобобовими культурами.
Зокрема, площі під насінницькими посівами гороху посівного (зернового) збільшилися з 1855,2 га у 2023 році до 2605,9 га у 2025 році. Крім того, у структурі з’явилися нові значні площі озимого гороху, які у 2025 році досягли 320,5 га, тоді як у 2023 році вони не фіксувались.
Більше ніж у 4,5 рази зросли і площі під квасолею звичайною (овочевою) – з 157,8 га у 2023 році до 740,9 га у 2025 році, що свідчить про стрімке зростання інтересу до культури у цьому сегменті.
Жито посівне зросло, але все ще не дуже наблизилось до показників 2023 року.
Водночас низка популярних нішевих культур демонструє скорочення насінницьких площ. Найбільш помітне падіння зафіксовано для гречки – з 981,2 га у 2023 році до 228,9 га у 2025 році. Просо посівне зменшилось до 173,4 га. Також у кілька разів скоротилися площі під білою гірчицею – з 486,3 га у 2023 році до 65,8 га у 2025 році.
Серед кормових культур, які продемонстрували найбільший приріст за останні роки, фіксуються редька олійна (з 228 га до 488,3 га) і фацелія пижмолиста (з 75 га до 170 га). Натомість площі люцерни посівної суттєво зменшились – з 303,7 га до 129,1 га.
На окрему увагу серед нішевих заслуговує льон олійний – він зріс до 303,3 га. Водночас коріандр посівний, який продемонстрував стрибок у 2024 році, різко впав у 2025 році – до 40 га.

У Насіннєвій асоціації України зазначають, що зміни структури насінницьких посівів пов’язані з перерозподілом попиту на окремі культури, економічною доцільністю їх вирощування та розвитком нових нішевих сегментів ринку.
«Водночас поява нових площ під окремими культурами, зокрема горохом, свідчить про відновлення культур, щодо яких виробники отримали доступ до ринку та планують постачати, також це дає адаптацію до змін ринку і кліматичних умов», — коментує виконавча директорка НАУ Сюзана Григоренко.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Виробництво гречки в Україні прогнозується на рівні 83 тис. т, що демонструє певне зростання порівняно з минулим роком, коли було вироблено 71 тис. т.

Українські аграрії у 2026 році зібрали близько 800 тис. т жовтого гороху, проте експортний потенціал поки не вдається реалізувати повною мірою.

В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

За останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

У господарствах ГК «Агрейн» на Чернігівщині спостерігається активний розвиток посівів багаторічних трав, зокрема люцерни.