Не потрібно лякатися того, що рух України в ЄС сприймається з якимось спротивом. Ми не в тій стадії, коли нас повністю заперечують, але усвідомлення того, що ми допомагаємо розвиватися ринку ЄС, ще немає. Той меседж, що українська аграрна продукція в Європейському Союзі базується на мільйонах контактів між компаніями, асоціаціями та щоденному діалозі між українськими та європейськими фермерами.
Посилення конкурентоспроможності та масштабування: яку роль може відіграти Україна в ЄС
16 вересня 2026, 05:48 91
У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).
Україні та ЄС у питанні сільського господарства потрібна спільна стратегія розвитку
Як відмітив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2025–2026 рр.) Тарас Качка під час LFM 2026, багато речей, від яких залежатимуть переговори, вирішуються на рівні спільного розуміння між аграрними спільнотами в Україні, Польщі, Німеччині, Франції та Європейському Союзі в цілому.
Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2025–2026 рр.)
За словами Тараса Качки, успіх України на ринку Євросоюзу будується на вирощуванні продукції відповідно до європейських стандартів безпечності, й вітчизняні виробники виконують більшість цих стандартів. Тож одне із завдань, яке стоїть перед Україною, — подолати європейські упередження через додаткові звітування щодо впровадження стандартів ЄС. Адже сьогодні Україна бурхливо інтегрується в європейські ринки — через заблоковані порти логістичні потоки переорієнтовуються на Європейський Союз.
Про доступ України до спільної аграрної політики ЄС і фінансування
Фінансова стабільність України залежить від підтримки партнерів, і це Європейський Союз перш за все. За словами Тараса Качки, позиція української сторони така, що, крім тих грошей, які Україна отримує в межах позики (€90 млрд на два роки), ще необхідні додаткові кошти, і їх треба десь узяти. Для європейців підтримка України — великий фінансовий проєкт, десятки мільярдів євро, тому це впливатиме на дискусію про певну фінансову підтримку, яка потрібна тут і зараз.
Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2025–2026 рр.)
Щодо фінансової підтримки українських фермерів у межах вступу до ЄС, то це абсолютно реалістично, але моделі, як це відбуватиметься, немає. Тому дискусія цієї осені буде про те, на що саме Україні потрібна фінансова підтримка, де є менший пріоритет. Тож певні фінансові можливості будуть, але це радше середньострокова, або навіть довгострокова перспектива.
Як має розвиватися ЄС із погляду Драґі та Летти
Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко представила моделі розвитку ЄС і роботу спільного європейського ринку очима двох італійців, колишніх прем’єр-міністрів Італії — економіста, банкіра Маріо Драґі та політика Енріко Летти.
Так, Маріо Драґі казав: «Європі не вистачає конкурентоспроможності», а Енріко Летта зазначав: «Євросоюзу не вистачає масштабу». Україна має потенціал вирішити ці обидва питання та допомогти Європі.
Свого часу Європейська комісія взяла на озброєння звіт Маріо Драґі та почала рухатися в бік покращення конкурентоспроможності ЄС. Євросоюз розумів, що є значний дефіцит у торгівлі, й одним із найбільших гравців, із ким виник цей торговельний дефіцит, є Китай — приблизно 1 млрд євро на день. При цьому продуктивність праці всередині ЄС суттєво відстає від того самого рівня, який є у Сполучених Штатах.
Рецепт покращення конкурентоздатності ЄС від Маріо Драґі:
- Потрібно продовжувати запроваджувати інновації всередині ЄС, розвивати їх, робити освіту більш доступною, вмотивованою для того, щоби створювати ці інновації.
- ЄС до 2050 року прагне стати нейтральним у частині викидів вуглецю, тому потрібно декарбонізувати економіку, запроваджуючи більш «зелені» енергоносії, покращені методи виробництва, зменшуючи викиди, залишаючись конкурентоздатними порівняно з іншими виробниками.
- Убезпечитися шляхом зменшення імпорту та залежності від третіх країн.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Усе це реалістично зробити, питання тільки у вартості. Драґі порахував, що вартість запровадження цих елементів успішності та покращення конкурентоздатності може складати від 750 до 800 млрд євро на рік. Це з одного боку виглядає як катастрофічна цифра, а з іншого — ці цифри є в економіці Європейського Союзу, й питання в тому, як ЄС ними розпоряджається.
Водночас Енріко Летта зробив звіт про те, як працює спільний ринок Європейського Союзу. Сьогодні в ЄС уже 27 держав-членів, що мало би суттєво його посилити, вплинути на подальший розвиток спільного ринку, але цього не відбулося. Тому що Євросоюз починає програвати США, Індії та Китаю.
На сьогодні зрозуміло, що ЄС втрачає швидкість, конкурентоспроможність порівняно з іншими світовими гравцями. Йому не вистачає масштабу для того, щоби можна було провести додаткові дослідження, поширити свої практики. І тут рішенням є розширення Європейського Союзу.
Україна може значно посилити ЄС
«Дуже багато експертів дивляться на процес розширення як на один великий виклик: нам потрібно змінитися, адаптуватися юридично, правово, економічно, і дуже багато всього необхідно змінити. Але чи насправді розширення є таким страшним? Можливо, європейцям до розширення варто ставитися як до варіанту вирішення тих проблем, які існують на сьогоднішній день у ЄС? Зараз Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, дійсно, ми можемо принести багато чого хорошого в ЄС», — зазначає Олександра Авраменко.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Україна — це не тільки продовольча безпека, ми можемо набагато більше, і є велика кількість секторів, у яких ми можемо співпрацювати (фармакологія, текстильна промисловість, будівництво, ринок біометану). Важливо не забувати, що Україна є світовим гарантом продовольчої безпеки. Ми є експортером понад 60% агропродовольства на світовий ринок. І наше поєднання з Європейським Союзом не має обмежуватись тільки тим, що ми будемо постачати лише до ЄС.
Подальша співпраця, ланцюги доданої вартості, покращення конкурентоспроможності спільної європейської продукції, в якій уже є частка українського на третіх ринках, дійсно буде важливою не тільки для України, але й для Євросоюзу. Приєднання України до ЄС створить нові ринки, збільшить кількість споживачів, принесе нові інвестиції.
«На мою думку, бізнес затягне Україну в ЄС швидше, ніж це зроблять політики, тому що станом на зараз між Україною і Європейським Союзом є вже чимало ланцюгів доданої вартості. Вони починаються з виробничих засобів для українського агро, які ми імпортуємо з Євросоюзу та використовуємо всередині країни для виробництва продукції, яку після того експортуємо до ЄС. І цікаво, що ми імпортуємо продукцію з Європейського Союзу, в складі якої вже є українська сировина. І це ми могли б робити у більшій кількості, але вже на треті ринки», — зауважує Олександра Авраменко.
Проте адаптація, запровадження стандартів буде коштувати грошей. Це потрібно не тільки Україні, це також дасть певний поштовх для розвитку економіки ЄС. За даними Єврокомісії, під час останнього розширення один євро, вкладений у фонд згуртованості для покращення інфраструктури, капексів, приніс додаткові два євро у ВВП Європейського Союзу.
Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2025–2026 рр.)
Ми яскраві, великі та привабливі в усіх сенсах. Україна є більшою, ніж усі інші країни-кандидати, і це виклик. Але тут варто розуміти, що коли ми говоримо про розширення, країна-кандидат має скласти іспити, відповідати всім вимогам, тому ставлення Європейського Союзу до будь-якого кандидата завжди було обтяжливим.
Завдання уряду сьогодні — працювати зі страхами, а завдання аграріїв — комунікувати між собою, створювати спільні підприємства, виробляти продукцію, впроваджувати технології, і за гравітацією Україну, безперечно, втягне в ЄС.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
