Разом більше: як спільнота може відкрити нові можливості для крафтярів

Коли ми починали підтримувати даний проєкт, для нас це було насамперед про продовольчу безпеку та розвиток сільських територій. Сьогодні ми бачимо, що великі виробники перебувають під постійними атаками й несуть збитки. В таких умовах малі та середні виробники стають на захист продовольчої безпеки, локально забезпечуючи людей продуктами. Це важливо і для економіки: бізнес має розвиватися, мають створюватися робочі місця, а регіони — продовжувати жити.

Крафтярі є найкращим фактажем у той момент, коли йдуть перемовини з ЄС і нам закидають, що в Україні є лише великі агрохолдинги. Насправді у нас є легіон малих виробників, які, з одного боку, можуть забезпечувати продовольчу безпеку на регіональному рівні, а з іншого — роблять внесок у соціальний розвиток сіл.

Зараз виклик для всіх один — війна, яка впливає на все. І може здаватися, що євроінтеграція — це щось далеке, але це величезний шанс. Це не лише про можливість продавати продукцію на експорт, а й про доступ до фінансових ресурсів, інструментів розвитку сільських територій, більшу передбачуваність аграрної політики, залученість до наукових проєктів. Це відкриває набагато більше дверей. 

Об’єднання може суттєво допомагати виробникам у питаннях безпечності харчових продуктів і впровадження HACCP. Навіть якщо крафтярі виготовляють абсолютно різні продукти, багато викликів у них схожі. У межах спільноти вони можуть обмінюватися власним досвідом, підказувати одне одному практичні рішення, ділитися контактами перевірених консультантів, аудиторів та інших фахівців із безпечності харчових продуктів. Хтось уже пройшов цей шлях і знає, де виникають складнощі та до кого краще звернутися по допомогу. І в цьому велика цінність.

Належне впровадження вимог із безпечності системи менеджменту, заснованої на принципах НАССР, — це завжди виклик, і більшості учасників його ще потрібно буде долати. Кожен крафтяр має чітко усвідомлювати, що запорукою успішності його продукту є якість і безпечність, що завжди є першочерговим. Це чітке дотримання вимог законодавства, за яким здійснюється ще й державний нагляд.

Інтереси крафтярів сьогодні, напевно, найменше представлені на державному рівні. Нам бракує об’єднання, яке могло б доносити та відстоювати необхідні для сектору законодавчі ініціативи. Але для цього потрібно зрозуміти, хто ми і як ми виглядаємо. Зараз ми не говоримо про конкретну форму — кооператив, кластер чи асоціацію. Поки називаємо це спільнотою, а вже сама спільнота має вирішити, ким вона хоче бути.

За кожним із представлених проєктів стоїть величезна праця. Думаю, навіть підготовка до пітчингу дала виробникам можливість ще раз подивитися на власний бізнес, побачити його сильні сторони й замислитися над тим, як рухатися далі. Особливо приємно бачити, що крафтярі дедалі більше уваги приділяють маркетингу, думають про експорт і шукають можливості для розвитку попри всі виклики сьогодення. І саме в спільноті важливо продовжувати цей обмін досвідом.

Ми багато говоримо про те, як зробити так, щоб малий бізнес, невеликі та крафтові виробники мали свій голос і могли доносити свою позицію. Одним із таких механізмів може бути кластеризація. Це можливість не лише комунікувати між собою, а й спільно представляти свої інтереси та доносити їх до тих, хто формує державну політику.

Особливої ваги такі об’єднання набувають у контексті європейської інтеграції, поряд із доступом до фінансування, інформації та інших інструментів підтримки. Проєкт закону про об’єднання сільськогосподарських виробників найближчим часом має бути внесений до Верховної Ради. 

Коли на міжнародний ринок виходять десятки малих виробників, кожен окремо — це один сценарій розвитку. Коли ж вони об’єднані у спільноту, можливостей стає значно більше. Розвиток, підтримка та масштабування таких об’єднань можуть стати важливим інструментом посилення експортного потенціалу українського бізнесу.