Сюзанна Григоренко

Україні потрібно позбавлятись іміджу ресурсної країни й розвивати селекційні технології. Це може стати джерелом фінансової стабільності, підвищить рейтинг і репутацію та допоможе на шляху євроінтеграції.

Хоча соняшник більш витривалий до підвищених температур, його посіви також страждають від посухи.

Аномальна спека в Україні триває вже понад два тижні, і найближчими днями різкого зниження температури не очікується. На більшості території не прогнозується також і опадів. Сільгоспвиробникам така ситуація загрожує серйозними втратами врожаю, а також суттєвим зниженням якості насіння. Особливо критично це для пізніх зернових та олійних: кукурудзи, соняшника та сої.

У 2022 році Україна набула офіційного статусу кандидата в члени ЄС. Це передбачає, зокрема, доопрацювання законодавчої бази згідно з чинними нормами Євросоюзу. Українські можновладці разом з громадськістю та Насіннєвою асоціацією України вже внесли низку змін до законодавства у сфері насінництва. Отже, на якому етапі ми сьогодні та чого чекати в майбутньому?

В Україні заготовлені значні площі під ГМ-сою. Адже складно не спокуситися простотою цієї технології та відносно низькою закупівельною ціною.

Вартість елітних сортів сої на 1 га складає 260-300 євро без ПДВ з урахуванням роялті. Тобто ціни на насіння сої залишилися практично на рівні попереднього сезону із мінімальною волатильністю.

З огляду на збільшення запиту товаровиробника та очікуване зростання площ під соєю 2024 року порівняно з сезоном-2023 приблизно на 25%, вже можна говорити про дефіцит саме якісного та елітного насіння.

За офіційними даними Мінагрополітики за 2023 рік, обсяг зібраного врожаю сої став рекордним і склав майже 4,8 тис. т. За оцінкою «УкрАгроКонсалт», посівні площі сої в сезоні 2024/2025 будуть збільшені: якщо поточного сезону культура була посіяна на площі 2 млн га, то у новому очікують на розширення до 2,2-2,3 млн га.

Використання селекційного матеріалу для власних потреб агровиробником без дозволу володільця сорту чи гібрида є незаконним.

Виклики воєнного часу призводять до нових випробувань і стресів, які проходять зокрема й українські аграрії. У сьогоднішніх умовах виживають тільки найсильніші й ті, хто швидко адаптується до нових реалій. Фермери вимушені змінювати підходи до вирощування, зберігання й продажу врожаю, купівлі добрив, пального та запчастин до сільгосптехніки. В умовах війни змінився також підхід і до закупівель посівного матеріалу, про що далі й поговоримо.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, презентуючи стратегію розвитку АПК, прогнозує інвестиції у ринок насіння на рівні $840 млн та будівництво 12 заводів з виробництва насіння, які зможуть виробляти 9 млн посівних одиниць.

Площі під тими чи іншими культурами цьогоріч формують здебільшого економічні показники, на які впливає багато чинників — від погоди та наявності коштів до роботи зернового коридору. Але вже очевидно, що посівні площі змістяться в бік олійних культур, і масовий перехід аграріїв на соняшник та сою може спричинити дефіцит насіннєвого матеріалу. Зокрема, експерти припускають, що проблеми будуть з топовими гібридами, які імпортуються.

Наприкінці листопада Верховна Рада України прийняла у першому та другому читанні надважливі законопроєкти для аграріїв та виробників сільськогосподарської продукції. Один із них стосується охорони прав на сорти рослин в Україні.

Аграрії ніколи не боялися труднощів і викликів, адже це їхня буденність. Однак 2022 рік став для них небувалим досі випробуванням.

Наприкінці липня китайські аграрні науковці на масштабному насіннєвому форумі, який зібрав понад 2 тис. фахівців, закликали бізнес та уряд інвестувати ще більше коштів у розробки нових стійких видів насіння. Паралельно в цей же час агровиробники в ЄС (у Франції, Молдові, Румунії) спостерігали на деяких полях ситуацію, коли врожаю практично не було, відтак збирати було нічого. Весняна посуха в Європі завдала суттєвої шкоди площам під соняшником, пшеницею та кукурудзою.

Не встигла закінчитися весняна посівна кампанія, як одразу почалася підготовка й старт висіву озимих культур у південних областях (Одеська, Миколаївська, Запорізька області). У серпні-вересні традиційно стартуватиме осіння посівна кампанія під озимі культури на решті території України. Що висіватимуть цьогоріч українські аграрії, яким культурам надаватимуть перевагу та як на це впливають зовнішні обставини.