харчова промисловість

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Сорго — цікава багатогранна культура за своїм генетичним різноманіттям, господарським використанням та значенням. Вона спроможна оздоровити як економіку, так і націю.

Головні завдання 2023 року для українського Agri Food бізнесу — життєстійкість, інноваційність та гнучкість для створення власних проривних продуктів харчування та виведення їх на нові ринки в екстремальній турбулентності війни. Багато чого йде не за найкращими планами, але саме в такі переломні часи народжуються нові масштабні ідеї, сценарії розвитку та прориви.

Через повномасштабну війну бізнес-середовище в Україні зазнало суттєвих змін. Активні бойові дії та загрози обстрілів спричинили руйнування інфраструктури, втрату активів, міграцію населення, скорочення внутрішнього ринку та переривання ланцюгів постачань.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Forbes Ukraine вперше презентував список 250 перспективних малих і середніх компаній України.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало повноваження затверджувати перелік об’єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу.

Попит на лецитини постійно зростає, особливо в країнах Азії. Глобальний ринок складає 400 тис. т виробництва на рік, із них 350 тис. т — це соєвий лецитин, а з цього обсягу лише 50 тис. т — не ГМ-лецитин. Тому зростає попит на лецитин із соняшнику, який не має алергенів на відміну від соєвого.