Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Попит на лецитини постійно зростає, особливо в країнах Азії. Глобальний ринок складає 400 тис. т виробництва на рік, із них 350 тис. т — це соєвий лецитин, а з цього обсягу лише 50 тис. т — не ГМ-лецитин. Тому зростає попит на лецитин із соняшнику, який не має алергенів на відміну від соєвого.
За оцінками агентства Mordor Intelligence, з 2020 по 2026 рр. темпи зростання ринку лецитину становитимуть 5,5%. Так, обсяги споживання лецитину в 2016 р. становили 130 тис. т, в 2018-му — 400 тис. т, і прогнозовано у 2024 р. цей показник сягне понад 530 тис. т.
Основні драйвери зростання — збільшення споживання фасованих і оброблених продуктів, готових до вживання, а також тенденції здорового способу життя. В Азійсько-Тихоокеанському регіоні набуває популярності знежирений лецитин, що виробляється у вигляді порошку або гранул.
«Оскільки потужності для переробки олійних культур в Україні стрімко зростають, є і можливості для виробництва лецитину з різних видів сировини (сої, ріпаку, соняшнику), особливо не ГМ-соняшнику. Це шанс зайняти найбільшу нішу в цьому сегменті та стати ключовим експортером не ГМ-лецитину», — розповіла голова оргкомітету конференції «Сучасні технології соєвої індустрії» Валерія Листопад.
На вітчизняному ринку якісний український лецитин відсутній. Переважає імпортний, дуже дорогий, оскільки імпортне мито на соєвий лецитин складає 6,5%. При цьому Україна експортує сировину для соняшникового лецитину — соняшниковий фосфатидний концентрат, а потім із тих же країн (Європа, Індія) імпортує готові лецитини.
Втім, з 2011 по 2019 рр. експорт фосфатидного концентрату з України збільшився в 4,5 рази, а імпорт скоротився в 1,4 рази. Це було пов'язано з ростом попиту на світових ринках і зростанням виробництва.
«Тобто проблема імпортозалежності може бути вирішена. Крім того, отримання фосфатидного концентрату дозволяє збільшити вихід олії та знизити втрати на виробництво рафінованої олії на 15-30 $/т», — наголосила Валерія Листопад.
Потенційна ємність вітчизняного ринку лецитину харчового і нехарчового сегментів оцінюється від 5 до 6 тис. т. Це дає можливості й для експорту.
Для довідки: лецитини — продукти переробки сої, соняшнику, ріпаку, що містять 85-90% фосфоліпідів. Для комерційного лецитину використовують соєву олію. Сфери застосування — харчова промисловість (в якості емульгаторів, як піногасник, стабілізатор), фармацевтика, косметична індустрія. Найбільше лецитини застосовуються для виготовлення кондитерських виробів, шоколаду.
Валентина Оврас, AgroPortal.ua

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Агрохолдинг МХП у липні поточного року викупив у Катерини Ніколаєнко 30% виробника курячих снеків РябChick, довівши свою частку до 100%.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Співзасновниця крафтового бренду «Живодар» планує створити власне господарство, де зможе використовувати шрот, який залишається після віджиму рослинних олій.

Виробництво рослинної олії в Україні доведеться скорочувати через обмеження морського експорту.

Головна В2В-виставка технологій для харчової й агропереробної галузей України Agro2Food щороку об'єднує постачальників харчових технологій з виробниками продуктів харчування та напоїв з усієї країни, щоб знаходити нові можливості для розвитку бізнесу, налагоджувати партнерства та укладати стратегічно важливі угоди.

«Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) у серпні підтримало понад 587,32 млн грн українського експорту, а також допомогло залучити понад 1,4 млрд грн інвестицій в експортно орієнтовані виробництва.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.