Яких змін в агросекторі чекає бізнес

Від наслідків війни потерпають й інші галузі, зокрема тваринництво. Через бойові дії загинуло та зазнало стресу багато тварин. Представники молочної галузі повідомляють про зменшення молочної сировини через втрати поголів’я великої рогатої худоби. До того ж компанії змушені оперувати в умовах переривання логістичних ланцюгів, мінного забруднення сільськогосподарських земель (понад 5 млн га), скорочення посівних площ, знищення виробничих та складських приміщень, зростання цін на сировину та матеріали.

В цих умовах, на думку експертів асоціації, держава має забезпечити максимально сприятливі умови для компаній, що продовжують працювати та витрачають суттєві ресурси на подолання наслідків війни. Спростити життя бізнесу можна вже зараз через регуляторні та законодавчі ініціативи, які будуть актуальними і в мирний час. З цією метою експерти Європейської Бізнес Асоціації підготували пропозиції бізнесу щодо відновлення економіки та покращення інвестиційного клімату в Україні в форматі Білої книги. Документ охоплює напрацьовані бізнесом пропозиції щодо покращення регулювання та умов ведення бізнесу також і в агропромисловому комплексі. Зокрема в зерновій галузі пропозиції експертів стосуються «сірого» ринку зерна та режиму експортного забезпечення і необхідності переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму.

За останні роки «сірий» ринок зерна досягнув величезних масштабів. За оцінками експертів асоціації, до початку повномасштабної війни його частка досягала 40% від всього ринку зерна. Для протидії зловживанням та повернення валютної виручки і регулювання платіжного балансу України у січні 2023 року був прийнятий ЗУ №2881-ІХ, який уповноважує Кабмін запроваджувати режим експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. Низка положень цього закону, які є важливими для зернової галузі, на думку представників бізнесу, потребують вдосконалення. Зокрема, не визначений механізм визначення та встановлення мінімальних експортних цін.

Відповідно, бізнес вважає за необхідне закріпити на рівні підзаконного нормативно-правового акту, що мінімальна експортна ціна має визначатись Кабміном на підставі інформації, зібраної від авторитетних фахових агенцій, які зарекомендували себе на ринку протягом багатьох років. У цьому контексті необхідним є визначення можливостей, підстав та умов надання такої інформації відповідними агенціями для цілей держави. Окрім цього, має бути закріплено, які саме базиси збирає Кабмін, з метою уникнення ризиків щодо можливості визначення базисів та періодів на власний розсуд.

Уже тривалий час бізнес скаржиться на махінації під час торгових операцій із зерном на зернових складах. На переконання експертів асоціації, більшість проблем, пов’язаних зі зберіганням зерна, виникають саме через те, що складські документи існують у паперовій формі. Ця проблема стала ще більш критичною з початком повномасштабної війни в Україні, оскільки, як повідомляють компанії-члени асоціації, продаж зерна на зерновому складі вимагає фізичної присутності сторін договору купівлі-продажу. Впровадження електронних процедур щодо операцій із зерном на зернових складах оптимізувало би процеси оформлення операцій та скоротило би можливості для махінацій з фізичними документами. Для цього необхідно адаптувати чинне законодавство для обігу складських документів та проведення операцій із зерном на елеваторах в електронному вигляді та створити відповідне програмне забезпечення, зокрема електронний кабінет власника зерна.

Для ветеринарної галузі важливою є своєчасна розробка близько 80 нормативно-правових актів для реалізації нового ЗУ «Про ветеринарну медицину» №1206-IX. Цей закон передбачає досить суттєві зміни в галузі ветеринарної медицини в цілому та контролю за реєстрацією та обігом ветеринарних лікарських засобів зокрема. Оскільки перехідний період закону є порівняно невеликим, бізнес очікує на своєчасну розробку «підзаконки», аби не допустити зупинки імпорту ветеринарних препаратів та зайвих проблем для підприємств тваринницької галузі.

Компанії харчової сфери турбує питання створення та функціонування Державного реєстру кормових добавок, а також розробки державних реєстрів щодо харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами.

У контексті боротьби з фальсифікацією молочних продуктів, що створює недобросовісну конкуренцію ринку та вводить в оману споживачів, бізнес вважає за необхідне посилити контроль за цим питанням з боку компетентних органів.

Для комплексного врегулювання проблемних питань харчової промисловості бізнес очікує на прийняття необхідних нормативно-правових актів до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» 3221-IX від 30 червня 2023 року.

Неможливість вивозити сільгосппродукцію морем обмежує експортні можливості агробізнесу та значно здорожчує витрати на логістику. Тому асоціація наголошує на важливості об’єднання зусиль для реалізації стратегії повного розблокування українських морських портів Чорного моря. Для цього, перш за все, необхідно забезпечити безпеку судноплавства, зокрема розмінування морських територій. По-друге, важливо створити програми страхування воєнних ризиків для судноплавних компаній, які ведуть пряму торгівлю з Україною. Кабмін уже затвердив порядок, який передбачає відшкодування шкоди, заподіяної суднам під час їх перебування в українських територіальних водах.

Незважаючи на усі труднощі, ми переконані, що Україна має шанси на відновлення та розвиток за умови спільних зусиль держави, бізнесу, громадськості та підтримки міжнародних партнерів. Бізнес-спільнота готова активно долучатися до цих процесів і сприяти позитивним змінам у бізнес-кліматі країни.

Світлана Михайловська, заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації