В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.
Такими даними поділився директор «Агро-Юг-Сервіс» (ТМ «Аміна») Аліхан Малачієв під час всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».
Він розповів, що на підприємстві у 2023 році зробили аналіз 42 сортів твердої пшениці, й лише 5 із них підходило для виробництва. Цього року проаналізовано 72 сортів, і з них потрібної якості лише 8, тобто всього 9% від загальної кількості сортів.
Серед сортів твердої пшениці, які відповідали вимогам переробників, — Тамадур, Діадур, Тера, Єлісей, Харківська 39, Нащадок, Бурштин, Спадщина.
Аліхан Малачієв додав, що у 2023/24 МР було мало пшениці, яка б відповідала вимогам переробників. Він виокремив показники, яким мала відповідати сировина:
«Якщо в довоєнний 2021 рік було імпортовано до України 3,5 тис. т борошна і крупки твердих сортів, то торік імпорт зменшився до 2,5 тис. т. Макаронних виробів із пшениці твердих сортів 2021 року було імпортовано 36 тис. т, 2023 року — 18 тис. т. Скорочення відбулося вдвічі. Це пояснюється зниженням купівельної спроможності українців та виїздом частини населення за кордон», — зазначив Аліхан Малачієв.
На його думку, щоб українську продукцію зробити конкурентною, замінити імпорт та експортувати, аграрії повинні вирощувати пшеницю за встановленими стандартами. Для цього потрібно сертифікувати сорти відповідно до вимог переробних підприємств.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Українська пшениця активно експортується через румунський порт Констанца, однак у жовтні темпи постачань можуть сповільнитися через вихід на ринок великих обсягів кукурудзи та конкуренцію культур за транспортні потужності.

У ТОВ «Фармгейт Україна», що входить до A’SPIK Group, розпочали посів озимої пшениці. Цьогоріч господарство планує засіяти близько 600 га.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

У агросекторі конкурентну перевагу все частіше визначають не гектари чи потужність техніки, а якість і точність даних. Лабораторні дослідження сьогодні – це не просто сухий звіт із набором цифр та одиниць, а стратегічний інструмент ухвалення рішень.

Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.