В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.
Такими даними поділився директор «Агро-Юг-Сервіс» (ТМ «Аміна») Аліхан Малачієв під час всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».
Він розповів, що на підприємстві у 2023 році зробили аналіз 42 сортів твердої пшениці, й лише 5 із них підходило для виробництва. Цього року проаналізовано 72 сортів, і з них потрібної якості лише 8, тобто всього 9% від загальної кількості сортів.
Серед сортів твердої пшениці, які відповідали вимогам переробників, — Тамадур, Діадур, Тера, Єлісей, Харківська 39, Нащадок, Бурштин, Спадщина.
Аліхан Малачієв додав, що у 2023/24 МР було мало пшениці, яка б відповідала вимогам переробників. Він виокремив показники, яким мала відповідати сировина:
«Якщо в довоєнний 2021 рік було імпортовано до України 3,5 тис. т борошна і крупки твердих сортів, то торік імпорт зменшився до 2,5 тис. т. Макаронних виробів із пшениці твердих сортів 2021 року було імпортовано 36 тис. т, 2023 року — 18 тис. т. Скорочення відбулося вдвічі. Це пояснюється зниженням купівельної спроможності українців та виїздом частини населення за кордон», — зазначив Аліхан Малачієв.
На його думку, щоб українську продукцію зробити конкурентною, замінити імпорт та експортувати, аграрії повинні вирощувати пшеницю за встановленими стандартами. Для цього потрібно сертифікувати сорти відповідно до вимог переробних підприємств.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

GoldExim — сучасне експортно орієнтоване виробництво нішевих культур із Хмельницького, продукцію якого купують від Європи до Азії. Керівник компанії Владислав Балац розповів про етапи розвитку підприємства та роль оптичного сортування у підготовці продукції, якість і безпечність якої задовольнить навіть найбільш вимогливих покупців.

У агросекторі конкурентну перевагу все частіше визначають не гектари чи потужність техніки, а якість і точність даних. Лабораторні дослідження сьогодні – це не просто сухий звіт із набором цифр та одиниць, а стратегічний інструмент ухвалення рішень.

В Україні орієнтовно 15-20% гречки з низьким вмістом гліфосату. Результати аналізів на вміст гліфосату в гречці, які проводять переробники, показують, що забезпечити достатню кількість крупи в Європі, наприклад, яка би відповідала вимогам ЄС, неможливо.

Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.