Якщо розподілити за класами, то ми побачимо, що 1 класу торік було 0%, а цього року — 1%, 2 класу — 5,6%, стало 7,5%, 3 клас — 19,7%, а стало 18,8%. І практично у нас пшениці, яка напряму задовольняє за цими показниками продовольчі потреби, — 27,3%. Торік багато пшениці падало на нижчий клас через показники натури та вмісту сажкових зерен. Цього року такого немає, тому на 2% підвищилася частка продовольчого зерна.
Повторити шлях цукроварів, або Як стимулювати аграріїв вирощувати продовольчу пшеницю
25 вересня 2024, 05:51 471
Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.
Щоб мати якісну сировинну базу, борошномели готові переходити від спотових закупівель до довготривалих відносин із сільгоспвиробниками та напрацювати такі умови, щоб аграріям за визначеними культурами і заданими показниками якості зерна було вигідно працювати з переробниками в довгу.
Орієнтир на 27% продовольчої пшениці
Як розповів менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна», експерт з торгової якості зерна Олег Оніщенко під час всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», в процесі проєкту дослідження цьогорічного врожаю «Карта якості» було оброблено понад 400 зразків м’якої пшениці. За результатами проведених аналізів продовольчої пшениці, цього року буде близько 27,3% від зібраних обсягів.
Останні два роки частка зерна продовольчої якості в урожаї пшениці коливається в межах 25-27%, а показники вмісту білка та клейковини знижуються.
Проте Олег Оніщенко зазначає, що не все так погано, хоча цього року середні показники вмісту протеїну майже такі ж низькі, як і торік, але в усіх сегментах білка середня кількість клейковини (ISO21415-2, механічна відмивка) трохи вища, ніж 2023 року. Також цьогоріч менше заспореного зерна — в середньому 7,3% порівняно з показником минулого року — 14,6%.
Олег Оніщенко, менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна»
Щодо експорту, то якщо орієнтуватися на мінімальні вимоги Індонезії до борошномельної пшениці, то в Україні зерна з білком 11,5% — 35,5% від усього врожаю, а торік було 37,2%. Проте Олег Оніщенко додає, що якщо відсіяти це зерно за вимогами до інших показників натури, вологи, числа падіння, кількості клейковини, зерен, пошкодженних клопом-черепашкою, то побачимо, що такого зерна в Україні — 10% від усього врожаю. Торік же цей показник сягав 6%.
Як відмітив експерт, цього сезону зерно з найбільш високим вмістом білка зібрали аграрії в південній та східній частині України — в середньому 11,36%, у центральних і північних областях білок на рівні 11,16%, на заході — у середньому 10,68%.
Олег Оніщенко, менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна»
Економічні та соціальні проблеми показують, що фермеру нецікаво вирощувати сильні та цінні сорти пшениці, які потребують грамотного підживлення добривами. Фермерів потрібно якось зацікавити, щоб їм було зрозуміло, що вирощувати, і це їм було вигідно.
Більше білка та клейковини: чого потребують переробники
Надія Бочал має досвід у борошномельній галузі вже понад 40 років. Розповідає, що ТОВ «Столичний млин» закуповує сировину в Київській, Чернігівській, Сумській та Житомирській областях. За якістю пшениця в цих регіонах відповідає озвученій ситуації по всій країні — для переробки буде доступно не більше 30%
Надія Бочал, заступниця директора з питань якості ТОВ «Столичний млин»
Натура зерна цього року вища, ніж торік, що покращує якість переробленої продукції борошномелів. Також важливим показником є клейковина. Для виробництва покращеного борошна нам потрібна пшениця із клейковиною 23%. Крім того, для переробників дуже важливий показник вологості зерна. Цього року воно сухе, основна маса — від 9 до 12,5%. Це добре для аграріїв, адже не потрібно витрачати додатково кошти на сушіння зерна, але для переробників є проблема з його зволоженням.
За словами генерального директора ТОВ «Перший млин» Ігоря Новицького, в регіонах їхньої діяльності вже кілька років поспіль 80% пшениці — фуражна. Та попри це він не планує працювати з аграріями за форвардними контрактами, адже бачить у цьому три ризики: невиконання контрактів, якісний ризик та відсутність сільгоспвиробників, які б готові були законтрактуватися на пів року чи рік.
Натомість у ТОВ «Перший млин» намагаються в період жнив спрямувати всі кошти на закупівлю пшениці.
Компанія СФГ «Буштрук» виробляє макарони і є лідером в Україні з імпорту макаронної крупки твердих сортів. Представник підприємства Андрій Буштрук розповів, що сьогодні вони намагаються знайти альтернативу і працювати з вітчизняними виробниками, в цьому напрямі почали вже співпрацю з ТМ «Аміно» та тестують продукцію компанії «Вілія».
Андрій Буштрук, представник компанії «Буштрук»
Сьогодні компанія імпортує борошно з твердих сортів пшениці за ціною 45-47 грн/кг, вітчизняна переробка пропонує 20 грн/кг. Якщо буде якісне борошно, то можна знизити собівартість кінцевого продукту і, відповідно, ціна на полицях магазинів теж знизиться. Все залежить від пропозиції на ринку зерна.
Підприємство «Агро-Юг-Сервіс» (ТМ «Аміна»), як виробник борошна та макаронів із твердої пшениці, вже працює з 50 фермерами та готове збільшувати кількість контрактів на постачання сировини потрібної якості. На думку директора «Агро-Юг-Сервіс» Аліхана Малачієва, цілком можливо замінити імпорт крупки, але для цього потрібно сертифікувати тверді сорти пшениці відносно переробників, щоб забезпечити потрібну якість.
В основі повернення аграріїв до пшениці лежить економіка і попит
Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко розповідає, що останніми роками спостерігається тенденція до скорочення клину пшениці. Деякі компанії вирощують озимі культури лише для збереження сівозміни.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
Контрактне вирощування — перспективний для аграріїв напрям, котрий набуде популярності лише за вигідних для виробників умов. Така модель зацікавить багатьох сільгоспвиробників, якщо вони бачитимуть прибутковість та розуміння правильної стратегії, баланс зваженості ризиків. Важливо, щоб це був симбіоз, де буде взаєморозуміння. Переробник має чітко пояснити свої умови, з яким дефіцитом якої продукції він стикається, а також запропонувати таку систему співпраці для виробника, щоб він вирахував, як можна заробити.
Проте Олег Хоменко відзначає, що однією з головних пересторог розвитку цього напряму є напрацювання технологій вирощування певних культур, оскільки цей процес вимагає 3-4 років через агрономічні особливості, пристосування до кліматичних умов, ґрунту. Тому це лякає на лінійному рівні агрономів, які мають показати результат за контрактного вирощування вже наступного року.
Підприємство «Рома» має досвід співпраці з аграріями щодо постачання пшениці м’яких сортів. У межах контракту переробник робить передоплату фермеру за індикативною ціною, а потім коригує вартість, орієнтуючись на ринкову ціну в період постачання.
Сергій Цимбалов, директор КВФ «Рома»
У виробництві твердих сортів пшениці все залежить від попиту та економіки. Якщо наше населення матиме фінансову змогу купувати макарони з твердих сортів, то тоді цей ланцюг дійде й до фермера. Якщо це буде для нього економічно вигідно, він сам обере потрібні сорти та знайде технологію виробництва.
Щоб збільшити частку продовольчої пшениці, аграрію потрібно додатково вкласти від 15 до 30 $/га
Компанія «ТАС Агро» обробляє 80 тис. га в семи областях України. 2024 року зібрали близько 100 тис. т пшениці, з яких лише 25% можна віднести до 3 класу.
Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань «ТАС Агро»
Ми бачимо, що протеїн з року в рік знижується, і основною причиною такої тенденції є зменшення виробниками витрат на виробництво пшениці. А саме — скорочення внесення п’яти головних мікроелементів: азоту, сірки, магнію, марганцю та цинку. Ми порахували, але знову ж таки все залежить від регіону: щоб збільшити відсоток продовольчої пшениці, потрібно додатково витратити від 15 до 30 $/га.
Крім того, потрібно зважати на погодні фактори, технологію обробітку ґрунту та посіву. Наприклад, в «ТАС Агро» для досягнення кращих результатів відмовилися від оранки і спрямовують технології з обробітку ґрунту до no-till та strip-till. Такий перехід потребує інвестицій. Цього року компанія вклала $15 млн в нову техніку.
Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань «ТАС Агро»
Нам не потрібно запозичати досвід, маємо хороший приклад цукрових заводів, які роблять усе можливе, щоб виробників цукрового буряку навколо них стало більше. Діють різного роду програми фінансування від переробника. Тому, думаю, щоб переробники пшениці, борошномели могли стимулювати аграріїв, самих переробників під ці програми має стимулювати держава.
Про доречність повтору борошномелами досвіду цукроварів говорить і віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, власник ФГ «Геркулес» Віктор Шеремета.
Віктор Шеремета, віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, власник ФГ «Геркулес»
Згадую ще 20-річний досвід роботи з цукровими підприємствами, коли вони роздавали сільгоспвиробникам насіння, добрива, укладали контракти. І за зазначеною технологією аграрії вирощували цукрові буряки та постачали на переробку. Це була взаємовигідна співпраця. Тому це може бути правильним підходом і для борошномельної галузі.
Фермер зазначає, що контрактне вирощування цікаве для аграріїв, адже гарантує збут і впевненість. Але поки що сільгоспвиробники не відчувають умов внутрішнього ринку, які б дозволяли їм орієнтуватися саме на постачання пшениці на переробку. На думку аграріїв, має бути додатковий стимул, адже наразі трейдер більш ефективний, і тому зовнішній ринок виглядає більш конкурентним за внутрішній.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
