ТОВ «Столичний млин» переробляє 600 т зерна на добу. Цього року на підприємстві провели реконструкцію однієї з виробничих секцій, замінивши застаріле обладнання на високотехнологічне.
Про це розповіла заступниця директора з питань якості ТОВ «Столичний млин» Надія Бочал під час всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».
«У нас працює дві паралельні секції. В одній із секцій замінили застаріле обладнання, зокрема перший вузол — зволоження зерна, де встановили аналізатори в потоці, пристрій з автоматизованого подавання води і зволожувач», — зазначає Надія Бочал.
За її словами, підприємство отримало хороші результати — вихід збільшився на 0,5%, рівномірно розподіляється вологість між вищим і нижчим сортом, покращилась якість борошна, зменшилася зольність і покращилась білість борошна.
Надія Бочал зазначила, що найближчим часом на ТОВ «Столичний млин» планують провести також реконструкцію другої виробничої секції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

У агросекторі конкурентну перевагу все частіше визначають не гектари чи потужність техніки, а якість і точність даних. Лабораторні дослідження сьогодні – це не просто сухий звіт із набором цифр та одиниць, а стратегічний інструмент ухвалення рішень.