Інфографіка

Попри війну, експорт молочних продуктів з України зростає, демонструючи навіть більші обсяги, ніж до 2022 року. Зростання експорту очікується і цьогоріч, адже збільшується пропозиція сировини на переробку.

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.

Середня урожайність (у заліковій вазі) озимої пшениці склала 6,4 т/га, озимого ріпаку — 2,8 т/га, озимого ячменю — 5,5 т/га. Показник по пшениці практично відповідає минулому сезону (6,3 т/га). Для ріпаку зафіксовано зниження: середня врожайність цьогоріч була на 17,6% нижчою, ніж у сезоні 2024 року.

Площа посіву озимих на зерно у 2025 році становитиме приблизно 5,4 млн га, що на 4% менше за попередню кампанію. Серед олійних культур, зокрема, посів ріпаку очікується на площі 1,1 млн га, що на 4,7% менше, ніж торік.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.

Європейський Союз продовжує залишатися головним ринком для української продукції: якщо у 2021 році частка торгівлі з ЄС становила близько 30% ($7,7 млрд), то у 2024-му вона зросла до 52%, сягнувши $12,6 млрд.

У 2024 році імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС сягнув 2,64 млн т. Це на 6,4% більше порівняно з 2023 роком, коли було зафіксовано 2,48 млн т.

У 2025 році вартість великоднього кошика виросла на 17% порівняно з минулим роком і в середньому становить 1124,77 грн. Подорожчання зумовлене збільшеним попитом на певні продукти (яйця, борошно, м'ясні вироби тощо) та інфляцією.

Середньомісячний дохід усіх водіїв у агрогалузі торік виріс на 17% порівняно з 2023 роком і склав 24,6 тис. грн. Водночас компанії повідомляють про посилення кадрового голоду, і вже цьогоріч вперше за кермом вантажних автомобілей зʼявилися жінки.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

Минулий рік став переломним для сільського господарства України. Після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні ситуація з експортом української агропродукції значно ускладнилася. Однак завдяки Збройним силам України та підтримці міжнародних партнерів вдалося відкрити морський логістичний коридор, що дозволило відновити експорт зерна та інших вантажів на традиційні ринки.

Ринок країн Африки доволі перспективний, оскільки найближчими роками тут прогнозують найвищі темпи зростання населення. Тобто ці країни завжди потребуватимуть продуктів харчування. Питання лише в тому, чи буде Україна в списку імпортерів продовольства.

Лише 14% компаній зазначили, що відчувають суцільну нестачу людей серед агрономічної, інженерної та земельної служб. Ця цифра не виглядає критичною, проте з дефіцитом персоналу серед окремих підрозділів та посад зіткнулась більшість опитаних — 64%.

Здоровий спосіб життя залишається в списку пріоритетів українців. Під час вибору продуктів харчування найважливішими факторами є ціна, попередній вдалий досвід, користь і натуральність. Наявність органічного сертифіката знаходиться аж на 11 місці за шкалою причин вибору продуктів.

Вино — це найдорожча форма алкоголю в світі, воно не є товаром першої необхідності, й досить часто його смак може розчаровувати. Тож чому ми його споживаємо?

Наразі в Україні є потенціал для розвитку виробництва елеваторного обладнання, іригаційної та навісної техніки. Такі компанії як «Богуславська сільгосптехніка», «Завод Кобзаренка», «Карлівський машинобудівний завод» (KMZ), «Ельворті», «Системи модернізації складів» та інші, які працюють у цих галузях, мають досвід експорту та представництва в країнах-партнерах.

Обсяги купівлі-продажу земельних ділянок 2023 року зросли на 58%, ціна гектара — на понад 8%, онлайн-аукціони з оренди комунальних земель — у чотири рази, а капіталізація ринку збільшилась на 89,9 млрд грн.

Логістичні складнощі в агро призвели до ситуації, що зерно, зібране 2022 року, компаніям довелось збувати протягом усього 2023-го, тоді як у мирні часи кінцевий продаж минулорічного врожаю відбувався максимум у травні.

Вже другий рік триває повномасштабне вторгнення росії в Україну, і вдруге період різдвяно-новорічного шопінгу відбуватиметься під час війни. Попри це, більша частина українців (59%) не планує відмовлятися від святкових покупок, але цей показник дещо менший, як порівняти з минулим роком (61%).

З початком російської агресії на території України суттєво змінилася географія експорту. Якщо в довоєнний 2021 рік частка експорту продукції АПК до Європи становила 32%, то за результатами 10 місяців 2023 року — вже 59%. Однак таке зростання вимушене, оскільки суттєво скоротилися постачання в інші регіони. Частка експорту до країн Африки скоротилася з 14 до 7%, Азії — з 19 до 12%, південно-східної Азії — з 13 до 4%.