Блоги

Ще трохи і розпочнеться новий сезон виробництва цукру. Що можемо очікувати від нього, які перспективи та скільки буде вироблено цукру?

Повномасштабна війна ускладнила аграріям доступ до фінансування. Особливо це стосується кредитів: ставки по них занадто високі, для невеликого бізнесу — майже не підйомні. Виходом для фермерів стала заявка на отримання гранту від держави. Втім, багатьох відлякує навіть сама думка про те, якою складною може бути процедура.

У 2016-му ми працювали над запровадженням аграрних розписок в Україні. Сьогодні ж перейшли до наступного кроку — працюємо над впровадженням електронних аграрних розписок.

На початку повномасштабної війни Україна мала катастрофічну ситуацію з експортом. Наприкінці 2021 року багато аграріїв притримували зерно з надією заробити більше, що спричинило появу суттєвих залишків в обсязі близько 30 млн т в умовах, коли порти стали заблокованими через російську агресію.

У Міністерстві економіки України доходять висновку, що зараз за межами України перебуває близько 6,2 млн осіб, які виїхали з моменту повномасштабного вторгнення.

Вирішення проблеми транспортування українського зерна є нагальним питанням. Для прискорення покращення цієї ситуації необхідно розглянути можливість використання спрощень у митно-податкових гарантіях, перенесення процесу перевірки харчових продуктів до одержувача товару, використання цифрових транзитних документів та уніфікованих процедур, а також узгодженої стратегії з використанням сучасних технологій.

Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.

Незважаючи на труднощі, котрі спричинила повномасштабна війна, ринок кормів в Україні поступово відновлюється та впродовж 2023 року вийшов на стабільний етап функціонування на всіх своїх рівнях.

Головна проблема українського аграрного експорту — не фізичне звуження виходів на ринки, а система економічних взаємовідносин, яка не стимулює стейкхолдерів усувати труднощі українських аграріїв із доступом до ринків.

Світове виробництво ріпаку в 2023/24 МР очікується на рівні 87,2 млн т, а світовий обсяг торгівлі прогнозується на рівні 17,7 млн т. Низький збір урожаю ріпаку в Австралії зменшить експорт. Світовий обсяг переробки ріпаку в 2023/24 МР очікується на рівні 81,1 млн т проти 80,8 млн т у 2022/23 МР.

За рік у Львові відкрилось майже 150 ресторанів та кафе. Насправді їх було більше, але вже частина закрилась. Ніколи такого «ресторанного движу» у місті Лева не було. Відкривались ресторани, кав'ярні, паби, найбільший тут завжди Fest, але свої ніші були і у поважних старих рестораторів: «Марка», «Вадо» тощо. Сторонніх на ресторанному ринку майже не було, всі місцеві.

Через обурення громадськості щодо утримання курей в батарейних клітках європейські виробники яєць перейшли на систему кейдж-фрі (безкліткове утримання). Така система, як правило, надає курям значно кращий рівень життя, ніж батарейні клітки.

Освоєнню грантів на розширення прикордонних переходів має передувати синхронізація планування перевезень між залізницями України та ЄС.

Однією з найпоширеніших форм ведення аграрного бізнесу в Україні є фермерське господарство. На кінець 2022 року, попри війну, кількість фермерських господарств в Україні дорівнювала 32,5 тис. З них, за даними Держстату, майже 29 тис. мали в обробітку 4,7 млн га сільськогосподарських угідь.

Цього року основною темою MilkyForum 2023 було: «Як вижити переробному бізнесу під час війни та закласти підвалини для подальшого розвитку?». Це питання турбує переважну більшість підприємців сирної галузі України.

У Києві за рік відкрилось майже 350 закладів. Хтось говорить, що по ресторанах зараз ходити не на часі, що веселитись та смачно їсти під час війни соромно. На щастя, таких людей дуже мало, більшість обирає піти в кафе або ресторан та відчути повноцінне життя.

Згідно з оновленими офіційними статистичними даними, у 2022 році урожай плодів, ягід і горіхів в Україні склав 1995 тис. т, тобто на 11% менше, ніж у 2021 році. Попри російську військову агресію, безперервні бойові дії, ракетні обстріли об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, переформатування звичних логістичних маршрутів і низку інших проблем, обсяги валового виробництва дозволили задовольнити потреби нашої країни у фруктах.

Нещодавно вчергове довелося відвідати Канаду. Ця країна має одну з найбільших українських діаспор і надає велику допомогу нашій державі у воєнний період.

Українські аграрії цього року, відповідно до даних Мінагрополітики, посіяли цукрові буряки на площі 213 тис. га. Прогнози аналітиків були більш оптимістичними. У НПЦ Цукробурякового виробництва прогнозували посів даної культури на площі 220 тис. га. НАЦУ «Укрцукор» в середині травня озвучила дані про посів — 240 тис. га.

Переорієнтація аграріїв на внутрішній ринок замість експорту рятує їх від збитків, проте позбавляє залізницю групи високорентабельних вантажів і відповідно, ресурсів для існування. Комбінація цих чинників формує ризики, що Україна втратить експортний потенціал в аграрній ніші, а її залізнична інфраструктура занепадатиме і не буде спроможна забезпечити повоєнне відновлення економіки.