Сергій Феофілов

Посівна кампанія в Україні вже на завершальному етапі, адже аномально теплі температури прискорили всі процеси. Як відмічають експерти ринку, погода й надалі буде основним фактором, який може значно вплинути на врожайність цього року. Тож аграріям варто слідкувати за змінами та за потреби реагувати на них.

Очікується, що ціни на світових ринках будуть зростати, а з підняттям цін на агропродукцію у аграріїв з’явиться можливість більше платити за логістику.

Урожай зерна поточного року, ймовірно, буде на рівні 50-60 млн т, експорт — 35-40 млн т.

До війни сільгоспвиробники добре заробляли на олійних культурах, і проблем з реалізацією ніколи не було, адже попит був як з боку переробників, так і експортерів. Зараз собівартість вирощування олійних виросла, ціна на них падає, маржі майже немає.

Ціна соняшнику наразі на внутрішньому ринку іноді складає 2500 грн. Це екстремальна ціна.

Ринок експорту за час повномасштабного вторгнення зазнав разючих змін. Якщо в довоєнний період 90% експорту зернових здійснювалося 20 операторами, то сьогодні тисячі компаній намагаються знайти шляхи, яким чином вивезти зерно.

Наближення закінчення терміну дії «зернової угоди» означає, що «зараз існує певна невизначеність для експортерів».

Зазвичай фермери вже з осені планують площі посівів та весняно-польові роботи, але цього року рішення доведеться приймати безпосередньо напередодні посівної, що пов’язано з великим рівнем невпевненості аграріїв.

Весь світ з 29 жовтня чекає на розвиток подій навколо «зернової угоди». Мотивами росії для призупинення участі у зерновому коридорі називають воєнні та бізнесові.

У формуванні ринків збуту намітилася тенденція, зокрема, у контексті збуту кукурудзи. Тут основними гравцем попередньо були китайські імпортери, тепер це залишається на рівні 30%, більшою стала частка європейських країн.

На даний момент логістична галузь є найбільш цікавою для інвесторів. Це не будуть багатомільярдні інвестиції, але в цій сфері ми можемо розраховувати на значний ріст.

Український уряд впровадив програми фінансування, спрямовані на підтримку сільськогосподарського сектору. Але українським фермерам потрібно в 5 разів більше коштів, ніж сумарна вартість цих допоміжних програм.

Настав період зростання прибутку постачальників високих технологій.