Традиційно восени ціни на добрива зросли — з початком посівної зростає попит на добрива, а водночас і ціни на основні продукти. Який прогноз на наступний сезон, чи буде брак добрив та якими добривами точно не варто нехтувати?
Закупівельна ціна на часник сьогодні в Україні становить 1,5-1,8 $/кг, але не завжди спостерігалися такі високі ціни. Ринок Китаю один раз на 4 роки обвалює їх, і деякі українські фермери потерпають від таких дій і залишають бізнес.
Зараз крафтовий ринок в Україні переживає значний розвиток. Як засновниця маркетплейсу «Товариство Крафту», я бачу, як цей ринок не лише росте, але й еволюціонує, відповідаючи на нові потреби споживачів та виклики сучасності.
Вуглецевий ринок давно працює в світі, проте в Україні — ні. Як вважаєте, чому українські агропідприємства не йдуть у цей ринок?
Сільськогосподарський сектор України — один із ключових як з погляду впливу на соціально-економічну сферу, так і впливу на природу та клімат. Повномасштабне вторгнення з одного боку поставило нові виклики перед сектором, а з іншого — посилило старі проблеми.
Сезон-2023 можна впевнено назвати сезоном нездійснених побоювань стосовно сільського господарства України. Адже багато невтішних прогнозів галузевих експертів та чиновників не справдилися, і українські аграрії вкотре довели свою незламність й вміння пристосовуватися до обставин.
Механізм компенсацій вартості європейської частини транзиту українського зерна для підтримки його цінової конкурентоспроможності на світовому ринку, запропонований Єврокомісаром з питань сільського господарства Янушем Войцеховським, здешевить логістику для українських аграріїв лише за умов, якщо він усуне стимули необґрунтованого ціноутворення та безвідповідального виконання логістичних послуг підприємствами ЄС.
Через повномасштабну війну бізнес-середовище в Україні зазнало суттєвих змін. Активні бойові дії та загрози обстрілів спричинили руйнування інфраструктури, втрату активів, міграцію населення, скорочення внутрішнього ринку та переривання ланцюгів постачань.
Зараз крафтові продукти завойовують все більше прихильників завдяки своїй унікальності, якості та екологічності. Однак шлях від ідеї до стабільного успішного бізнесу часто буває вкритий численними викликами.
Вуглецевий ринок — дуже перспективний і важливий напрям. Багато країн і компаній зрозуміли важливість програм зі зменшення викидів СО2. Проте цей ринок мало розвинений в Україні.
Запропонована Мінагрополітики система контролю експорту українського зерна до суміжних країн ЄС стане ефективним інструментом лише за умов, якщо визначення претендентів та погодження обмежених обсягів постачання відбуватимуться прозоро в цифровому середовищі обміну даних.
На Київщині місцевих виробників об'єднають в електронному каталозі крафтярів, аби підтримати розвиток та стимулювати аграрний і ремісничий сектор. Цей каталог стане базою даних для потенційних партнерів. Згодом інформація буде використана для розроблення програм підтримки підприємців різних сфер виробництва.
В Україні встановлені нові вимоги до маркування яєць. Вони пов’язані з міжнародними стандартами та стосуються інформації про походження та умови утримання курей.
Верховною Радою України 27.07.2023 р. був прийнятий Закон № 7588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» (далі — «Закон»), і цього місяця він нарешті був офіційно опублікований та набрав чинності.
Подолання розбіжностей між Україною та суміжними країнами ЄС щодо імпорту української агропродукції можливе за умов предметного діалогу з бізнесами цих країн. Ініціатива такого діалогу має виходити з боку українських аграрних та логістичних бізнесів, а аргументами мають бути реальні дані щодо впливу українських вантажів на ринки Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії. Це дозволить перевести діалог з емоцій і звинувачень у площину конкретних даних, які переконають бізнеси та уряди змінити позицію та відкрити кордони для аграрних вантажів з України.
Незважаючи на велику кількість сьогоднішніх проблем в агросекторі, є й позитивні тенденції, зокрема у боротьбі з корупцією.
Асоціація «Союз птахівників України» ще в червні заявляла про негативні наслідки для собівартості продукції птахівництва від змін у ціноутворенні, які мали запроваджуватись із липня на ринку енергоресурсів, і зараз лише підсумуємо перші результати від прийнятих рішень.
З початку літа Європейською комісією (далі — Єврокомісія) введено заборону імпорту українського зерна на територію Польщі Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини. Наразі ця заборона встановлена до 15 вересня 2023 року. Утім зазначені країни створили коаліцію щодо продовження заборони на ввезення та збуту українського збіжжя. Навколо цієї теми точаться безліч коментарів, однак чи справді немає варіанту вирішення даної проблеми? Яка позиція з цього приводу Єврокомісії? Щоб розібратися із основними правовими аспектами та можливостями продажу зерна за кордон, пропонуємо ознайомитись із аналізом нижче.
Громадська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» працює з 2005 року. В мирний час ми отримували численні міжнародні визнання та нагороди, проводили симпозіуми та конгреси міжнародного рівня, приймали на своїх пасіках іноземних гостей, відвідували колег бджолярів в понад 40 країнах світу, розвивали експорт меду і бджолиних маток, працювали над покращенням законодавства галузі. Ми планували майбутнє…
Українська влада турбується про свої рейтинги. У країнах Європи влада також переймається своїми рейтингами. Але, є один нюанс.