Блоги

27 червня минуло 9 років з моменту підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Цим документом Україна зобов’язалася поступово адаптовувати національне законодавство до європейських acquis — нормативно-правової бази ЄС, спільної для всіх країн-членів. Українське законодавство, що потребує змін, стосується не лише розвитку демократичних інституцій, верховенства права та територіального співробітництва, а й неочевидної на перший погляд сфери — добробуту фермерських тварин.

Коли мене продовжують запитувати: «А навіщо взагалі посередник — брокер?», я ставлюся із розумінням. Тому що колись, ще трейдером, уперше маючи справу із позицією міжнародного партнера «працюємо тільки через брокера», я сам дивувався і запитував. За останні півтора року українські агровиробники тісніше познайомилися із європейською і міжнародною практикою торгівлі. Але професія товарного брокера лишається новою на українському ринку і часом все ще потребує роз’яснення.

Конкурентні війни між аграріями — це вже настільки звичайне явище, що його можна порівняти зі зміною погодних умов протягом року. Буває період затишшя, який може змінюватись періодом загострення. І, звичайно, предметом цієї боротьби є землі. Чого тільки не обіцяють пайовикам в обмін на їхні земельні ділянки. У боротьбі за право оренди використовуються одні хитрощі, у боротьбі за право викупу — інші.

Середньозважена ціна у травні на цукор-сирець (Нью-Йоркська біржа) склала понад 560 $/т — це значення, якого не було з 2016 року, а білий цукор на Лондонській біржі ще дорожче — понад $720/т, рекорд з 2011 року.

1 липня 2021 року в Україні був відкритий ринок землі. Під час війни ринок не зупинився: продаж, передача в оренду, купівля — всі ці процеси відбуваються постійно, формуючи непогані доходи як землевласникам, так і до бюджету країни.

Дозвіл наглядової ради «Укрзалізниці» на створення окремої компанії — іноземного перевізника/оператора (нерезидент України), що надаватиме послуги експедирування вантажів на території держав ЄС, паралельно з впровадженням комплексної послуги експедирування для окремих українських виробників — свідчить, що бачення наглядовою радою бізнес-моделі «Укрзалізниці» не передбачає євроінтеграційної реформи залізничних перевезень в Україні.

Каховське водосховище — друге за площею водосховище в Україні (площа — 2155 км²) та перше за об’ємом води (об'єм води — 18,19 км³), розташоване в трьох областях України (Запорізька, Дніпропетровська та Херсонська) і має довжину 240 км. Спорудами гідровузла довжиною майже 4 км рівень р. Дніпро було піднято на 16 м. Тому негативні наслідки цього теракту для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення). Лише зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км²!

Під час повномасштабного вторгнення місцеве самоврядування відіграло ключову роль в ефективності спротиву ворогу, посилюючи, безумовно, основний внесок військових, загалом сил оборони. Так само зараз місцеві громади стають основою відновлення деокупованих населених пунктів, і їхній досвід стане у пригоді після перемоги — для розбудови звільнених територій.

Галузь птахівництва поступово оговтується від шокового стану, спричиненого початком війни, відновлює довоєнний рівень виробництва, забезпечуючи продовольчу безпеку та стабілізацію цінової ситуації на споживчому ринку України.

Хто з агровиробників зможе розраховувати на звільнення від сплати земельного податку цього року.

Цього тижня світ відзначає Міжнародний день біологічного різноманіття, який Генеральна Асамблея ООН започаткувала заради залучення уваги до проблеми збереження різноманіття форм життя, видів рослин та тварин, збереження питомих для того чи іншого регіону кліматичних умов у їхньому природному вигляді.

Зменшення обсягу врожаю зернових, надлишок вагонів-зерновозів та переміщення значної частини зернової вантажної бази «Укрзалізниці» на приватний автотранспорт обумовлять суттєве зниження вартості оренди вагонів-зерновозів у 2023 році.

Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.

Якість — це головний фактор української аграрної продукції, який необхідно забезпечувати, щоб комфортно працювати та експортувати. І дійсно, інституційний розвиток та операційна досконалість спрямовані на створення умов, коли продукція якісна, і репутація виробника з України зростає.

Сьогодні через подорожчання практично усіх ресурсів аграрії змушені шукати шляхи зменшення собівартості продукції у високотехнологічних рішеннях, серед яких одне з головних місць займають агродрони.

Можна безкінечно перераховувати кількість складнощів, з якими зіштовхнулись агровиробники, починаючи з 24 лютого 2022 року. Лише станом на 1 січня 2023 року прямі збитки сільгоспвиробників складали $7 832,4 млн, у той час як непрямі втрати оцінювались у $30 237,9 млн.

Криза навколо заборони імпорту українського агроекспорту деякими країнами ЄС яскраво продемонструвала характер і масштаб проблем, з якими стикатиметься український бізнес на шляху України до Євросоюзу.

До 2022 року цінність посади водія в агрокомпаніях була меншою, ніж агронома чи механізатора, і від цього будувалась відповідна кадрова політика. Але після повномасштабного вторгнення ситуація почала змінюватись: складнощі в логістиці, обмеження в експорті, потреба в надійних кадрах змусили бізнес переосмислити цей напрям.

Аграрний бізнес України вже давно користується всіма можливостями комунікаційних платформ, які є або з’являються в світі. Адже український агро — про інновації.

Сільське господарство — провідна економічна галузь нашої країни. Звісно, забезпечення її ефективної роботи під час війни — важливий виклик для українських аграріїв.