Оцінка впливу війни на чорноземи як передумова відновлення їхньої родючості

Методологія оцінювання впливу бойових дій на деградацію чорноземів ґрунтується на парадигмі генетичного ґрунтознавства, згідно з якою властивості чорноземів функціонально відображають дію як екологічних, так й антропогенних чинників. Методологія включає методичні засади щодо: ідентифікації воєнної деградації чорноземів, оцінювання воєнної деградації чорноземів, оцінювання негативного впливу бойових дій на родючість і здоров’я ґрунтів, оцінювання впливу бойових дій на зрошувані ґрунти та якість води для зрошення, оцінювання шкоди та збитків, завданих ґрунтам і землям унаслідок збройної агресії та бойових дій, оцінювання ступеня порушення через бойові дії керівних принципів ФАО зі сталого управління ґрунтом.

Своєю чергою, методичні засади ідентифікації воєнної деградації чорноземів включають комплекс методик щодо дистанційного дослідження, польового обстеження, цифрового картографування. Методичні засади оцінювання воєнної деградації чорноземів включають удосконалену систему класифікації та оцінювання ступеня деградації ґрунтів, спричиненої бойовими діями внаслідок збройної агресії рф, і методичні особливості оцінювання впливу бойових дій на забруднення ґрунтів. Розроблена методологія призначена для ідентифікації мілітарної деградації чорноземів, оцінювання негативного впливу на їх родючість і здоров’я, масштабів деградації чорноземів у зоні бойових дій і зниження їх продуктивної здатності.

Розроблена та апробована методологія оцінювання впливу бойових дій на деградацію чорноземів ураховує не тільки вплив бойових дій на ґрунти, а ще й генетичну сутність чорноземів. Головними перевагами методології є: комплексність, системність, міждисциплінарність і різноплановість — як інформаційне, так і технологічне забезпечення реабілітації родючості чорноземів.

Застосування методології оцінювання впливу бойових дій на деградацію чорноземів на державному рівні (Державною екологічною інспекцією України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України й Міністерством аграрної політики та продовольства України) сприятиме об’єктивнішому й більш комплексному оцінюванню шкоди та збитків, завданих ґрунтам і земельним ресурсам, і створюватиме наукове підґрунтя для притягнення агресора до відповідальності через міжнародні судові інституції.

Застосування методології на територіальному (громадами) та локальному (сільськогосподарськими товаровиробниками) дозволить громадам та аграріям більш комплексно документувати та оцінювати шкоду й збитки, завдані ґрунтам і землям через воєнні дії, з метою подальшого включення до реєстрів для відшкодування у вигляді репарацій та/або через інші міжнародні й національні механізми компенсації та відшкодування шкоди, в тому числі через судові інституції. Слід зазначити, що вже наступного 2025-го року міжнародний Реєстр збитків для України, який наразі відкритий лише для заяв фізичних осіб, розпочне прийом заяв від постраждалого бізнесу, в тому числі аграрного. З іншого боку, оцінка фактичного стану ґрунтів і земель після деокупації та розмінування є основою для ухвалення громадами та аграріями управлінських рішень щодо перспектив подальшого використання відповідних земельних ділянок з урахуванням необхідності й доцільності реалізації заходів післявоєнного відновлення родючості та здоров’я ґрунтів.

Результати дистанційних досліджень впливу бойових дій на якісний стан чорноземів громади дали змогу визначити види (авіаційні та артилерійські кратери, військові дороги, спалення рослин, протитанкові рови, опорні пункти/траншеї) і типи (механічний, біологічний) впливу на ґрунтовий покрив та їх площі.

Для оцінювання впливу збройної агресії на стан чорноземних ґрунтів проведено польове обстеження земель Чкаловської громади на предмет виявлення впливу різної зброї та техніки на ґрунтовий покрив із урахуванням міжнародних норм відбору ґрунтових проб (ISO 18400), що дало змогу визначити шкодочинність бойових дій. При роботі по відбору ґрунтових проб вдовж с.-г. полів трапляються траншеї, залізний колючій дріт, протитанкові «їжаки», залишки снарядів, нерозірвані вибухові пристрої тощо. 

Аналіз результатів вимірювань ґрунтових зразків (вуглець органічний, рН сольовий, обмінні катіони, гранулометричний склад ґрунту) засвідчив зміни в ґрунтовому покриві місць ураження техніки щодо органічного вуглецю, а також гранулометричного складу в місцях горіння техніки. Водночас не зафіксовано аномальних змін у ґрунтовому покриві об’єктів дослідження натепер за показником рН сольовий. Установлено, що враження ґрунту військовою технікою, а особливо в місцях її горіння, підвищує строкатість поля, що треба в майбутньому враховувати під час обробітку та внесення добрив. 

Підсумовуючи результати аналізу ґрунтових зразків, відібраних із с.-г. полів, варто зазначити:

1. Підтверджено, що залишки уламків бронетехніки, які залишаються на с.-г. землях, збільшують уміст важких металів у ґрунті. У випадку вивезення уламків вирішується проблема доступності ріллі, фіксується та не збільшується вміст важких металів у ґрунті.

2. Аналіз зміни сталих показників ґрунту, таких яких гранулометричний склад та вміст органічного вуглецю, дозволив установити таке: різкі зміни гранулометричного складу ґрунту зафіксовано саме під уламками бронетехніки (місце ураження та моторно-трансмісійне відділення), а також у місцях утворення кратерів (вирв) різного походження. Спостереження за цими змінами далі тривають, проте установлено факти змін зазначених показників та в цілому ситуація в подальшому не погіршується. На наш погляд, це відбувається за рахунок буферності різних типів ґрунту на території громади та потужності гумусового горизонту. Тобто, чим вища буферність ґрунту, тим стійкіше він переносить різні види мілітарного впливу.

3. Підвищення вмісту органічного вуглецю, що було зафіксовано у перші роки в місцях горіння нафтопродуктів (уламки авто «бензовоз»), повторні аналітичні дослідження вказують на суттєве зниження вмісту органічного вуглецю в епіцентрі вибуху та горіння. Саморегуляція вмісту органічного вуглецю на чорноземі типовому відбулася трохи більше ніж за рік, за рахунок різкого збільшення мікробіоти в місці ураження. Такі ж факти установлено й в інших подібних локаціях ураження.

Ураховуючи результати оцінювання впливу війни на чорноземні ґрунти, здійснено районування ґрунтового покриву території громади за деградацією як основи диференціації заходів із відновлення родючості чорноземів, розроблено програму прискореного відновлення родючості та здоров’я чорноземних ґрунтів.