ЄС

Сьогодні Україною шириться тренд будівництва біоетанольних потужностей. Завдяки цьому виробництву можна реалізувати відразу три напрями: переробляти зерно чи відходи агровиробництва, отримувати дешеве пальне та корми для тваринництва.

Польща приєднувалася до Євросоюзу в інший історичний період. Ситуація зараз дуже геополітично нестабільна. До того ж сьогодні аграрна політика ЄС стоїть на роздоріжжі й має бути переглянута, про що свідчать масові протести європейських агровиробників.

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

Нещодавно відбулися три міжнародні події, вкрай важливі для майбутнього нашої країни: G7, де було прийнято історичне рішення про надання Україні $50 млрд протягом наступних двох років, Саміт відновлення у Берліні, а також Саміт з питань миру в Швейцарії.

ЄС у межах програми підтримки Ukraine Facility надасть Україні €50 млрд. Основна частина коштів буде спрямована на впровадження низки реформ Україною, а інша частина — на інвестиції.

Прогнози щодо збільшення площ під цукровим буряком поточного сезону не справдилися. Виробники проаналізували цінову ситуацію та експортні можливості й не стали ризикувати, розширюючи площі. Проте, за попередніми розрахунками, Україна цьогоріч матиме більше перехідних залишків цукру, оскільки було збільшене виробництво продукту, але водночас неможливо значно наростити експорт.

Європейська галузь свинарства стикнеться з «кошмарним сценарієм» зниження цін і падіння прибутковості, якщо Китай обмежить імпорт з регіону.

6-9 червня в країнах ЄС відбулися вибори до Європейського парламенту. У переважній більшості країн ці вибори відбувалися одночасно з національними та/або місцевими виборами, що лише посилювало їхнє значення у політиці окремих держав-членів.

Асоціація «Союз птахівників України» виступає за повну лібералізацію торгівлі з ЄС і просить, аби галузі дали можливість торгувати з Євросоюзом на рівних.

Частка ЄС у торгівлі свининою раніше становила до 50%, але наразі Європа планово зменшує поголів’я тварин. Водночас у країнах Сходу споживання щороку зростає на 2 млн т.

З 2022 року цукрова галузь демонструвала стійкість і стала порятунком для тих фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися і додати у сівозміну до зернових цукровий буряк.

За результатами травня 65% цукру Україна експортувала до ЄС, 35% — до інших країн. У травні встановлений рекорд з експорту цукру за місяць — Україна відправила 108 тис. т.

Європейська зелена угода останнім часом піддається шквалу критики з боку різних секторів економіки спільноти, а також викликає протести фермерів, які вважають, що встановлені вимоги нереалістичні й мають бути змінені.

Негативних коментарів та обмежень з боку ЄС щодо української хлібобулочної продукції наразі немає, що свідчить про вільний доступ для цих продуктів на європейський ринок у довгостроковій перспективі.

В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) підписала Меморандум порозуміння з Європейською молочною асоціацією (EDA). Це важливий крок до співпраці України з Європою.

Україна 2022 року експортувала до Польщі 63% молочної продукції від загального обсягу експорту, торік — 51%. Окрім Польщі, суттєві обсяги продаються на Балкани та в Румунію. Готові молокопродукти в незначних обсягах експортуються також до Німеччини та країн Балтії.

На тлі зменшення в Україні площ під кукурудзою в Європі можливе збільшення посівів цієї культури.

У межах розвитку «зеленого курсу» торік ЄС прийняв регулювання з протидії вирубці лісів, яке впливає на ланцюги постачань не лише вирощеної в ЄС продукції, а і у світі.