ЄС

Європейська зелена угода останнім часом піддається шквалу критики з боку різних секторів економіки спільноти, а також викликає протести фермерів, які вважають, що встановлені вимоги нереалістичні й мають бути змінені.

Негативних коментарів та обмежень з боку ЄС щодо української хлібобулочної продукції наразі немає, що свідчить про вільний доступ для цих продуктів на європейський ринок у довгостроковій перспективі.

В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) підписала Меморандум порозуміння з Європейською молочною асоціацією (EDA). Це важливий крок до співпраці України з Європою.

Україна 2022 року експортувала до Польщі 63% молочної продукції від загального обсягу експорту, торік — 51%. Окрім Польщі, суттєві обсяги продаються на Балкани та в Румунію. Готові молокопродукти в незначних обсягах експортуються також до Німеччини та країн Балтії.

На тлі зменшення в Україні площ під кукурудзою в Європі можливе збільшення посівів цієї культури.

У межах розвитку «зеленого курсу» торік ЄС прийняв регулювання з протидії вирубці лісів, яке впливає на ланцюги постачань не лише вирощеної в ЄС продукції, а і у світі.

Експортерам потрібно надати безпеку і передбачуваність. Безпека судноплавства, яку маємо завдяки ЗСУ, дала можливість Україні вийти на довоєнні показники експорту.

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

Широкий формат зустрічі із залученням міністерств і асоціацій із Польщі та України планувався в кінці квітня, але попередньо будуть проведені онлайн-зустрічі.

Наступна зустріч у такому ж форматі, як відбулася 27 березня в Польщі, очікується в останню декаду квітня. Два міністерства і асоціації з Польщі та України знову сядуть за стіл переговорів.

Трансльована багатьма медіа думка, що Польща тотально проти українських продуктів та українських вантажів, — не відповідає дійсності. Як мінімум, є одна аудиторія, яка точно не вітає цю історію зі страйками та закриттям кордонів і на яку ми можемо спертися у пошуку рішень кризи. Це польський бізнес, особливо той, який народився та розвинувся саме завдяки довготривалій логістичній та торговій взаємодії між нашими країнами.

Посли Європейського союзу сьогодні, 27 березня, погодили продовження лібералізації торгівлі з Україною. Домовленість передбачає нові обмеження.

Євроінтеграція йде за наміченим планом попри всі турбулентності. Вже ухвалене рішення про відкриття перемовин щодо членства України в ЄС, розпочато перший етап, який стосується скринінгу українського законодавства на відповідність європейським стандартам, і фактично вже у червні очікується відкриття перших переговорних розділів.

Єврокомісії запропонований документ щодо заборони російського та білоруського імпорту зерна до ЄС. Країни-члени Євросоюзу схвалюють дану пропозицію.

Україна веде інтенсивні переговори з Польщею щодо розблокування кордону, але польські колеги наполягають на квотах, перехідних періодах, щоб обмежити доступ української продукції на ринки.

У Мілані (Франція) відбулася перша наукова конференція в межах проєкту Catalyse. Цей проєкт ЄС має на меті допомогти виробникам їжі вдосконалити безпечність своїх продуктів на всіх етапах виробництва через напрацювання практичних наукових знань. Україна стала однією з 13 країн Європи, що долучилися до Catalyse.

Проблема блокування польського кордону полягає не у відсутності взаєморозуміння між урядами Польщі та України чи нанесення шкоди сільському господарству, а в тому, що емоції протестувальників деякий час підживлювали певні політичні сили. Зараз частина польських фермерів уже чує раціональну пропозицію від уряду, але частині з них потрібен ще час.

Сільське господарство як у ЄС, так і в Україні — це не лише маленькі фермери, а й великі промислові ланцюги постачання. Ще до широкомасштабної війни Україна постійно збільшувала свою присутність на ринках ЄС, і українські аграрії за 2022/23 рік показали, що навіть в умовах війни привабливі для європейського ринку.