Ще невідомо, які зміни в торгівлі відбудуться для України в ЄС після 5 червня.
Аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев під час брифінгу в Media Center Ukraine озвучив три основні варіанти:
«Це є частиною євроінтеграції українського агросектору до ЄС, і цей процес буде болючим. За аналітичними даними, втрати експортерів сягатимуть $3-3,5 млрд», — зазначив Павло Мартишев.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Україна станом на середину вересня 2026 року продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

У Китаї 16 вересня відкриють для комерційного судноплавства канал Пінлу завдовжки 134,2 км, який з’єднує річкову систему Сіцзян із затокою Бейбу.

Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай не можуть домовитися про розподіл пільгових квот на експорт м’яса до ЄС у межах угоди про вільну торгівлю між Меркосур та Європейським Союзом.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

Сукупний дохід десяти найбільших зернотрейдерів України у 2025 році становив близько 180 млрд грн, що на 38,8 млрд грн менше, ніж роком раніше.