Ми почали процедуру на початку березня після публікації Критеріїв щодо визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для економіки в галузі сільського господарства в особливий період. Результати почали отримувати тільки з 15 березня. Наступним кроком є подання списків співробітників для отримання броні, і строк отримання відповіді не визначений. За цей час співробітники, які не заброньовані, отримують повістки, і їх забирають до ЗСУ, що ускладнює початок сезону посівної.
Хто буде сіяти і збирати урожай: аграрії просять бронювання не за кількістю, а за професіями
28 березня 2023, 05:47 9488
За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.
Для роботи у сільському господарстві завжди було складно знайти кваліфіковані кадри, а під час війни це питання ще більше загострилося, адже є низка посад, які впливають на економіку в агросекторі.
До проблеми браку ресурсів додалося кадрове питання
HR-директор компанії «Агро-Регіон» Христина Пивовар розповіла, що після прийняття останньої процедури бронювання співробітників та затвердження усіх деталей Мінагрополітики процес став зрозумілішим. Проте підприємства стикаються з проблемою довгого строку прийняття рішень щодо бронювання.
Христина Пивовар, HR-директор компанії «Агро-Регіон»
Про цю проблему говорить і генеральний директор УКАБ Роман Сластьон: «Ті бронювання, які видавалися аграріям минулого року, здебільшого припинили дію в лютому або березні. Водночас нова процедура бронювання ще не запрацювала повною мірою. Більшість сільгоспвиробників просто не матимуть бронювання, щоб забезпечити та гарантувати залученість основного персоналу, принаймні на ті 50%, котрі були визначені з боку Кабміну».
Василь Рева, заступник операційного директора Баришівської зернової компанії Grain Alliance
Однозначно, рік буде складнішим за попередній. До проблем минулорічних, як-то зростання ціни на всі складові агровиробництва, логістичні труднощі, додалося кадрове питання — фахівців агрогалузі мобілізовують до лав Збройних Сил України. Минулого року нам вдалося перекрити дефіцит кадрів.
Для сільгосппідприємств швидкий пошук заміни мобілізованих до ЗСУ працівників є непростим завданням. Христина Пивовар зазначає, що дещо вирівнюють потік кандидатів внутрішньо переселені особи, а також працівники з підприємств, що припинили діяльність або оголосили про простій. Але тут з’являється ще одна проблема — агропідприємства, які працюють офіційно, вимагають від кандидатів оновлені військові документи, але під час звернення чоловіків до військкомату для оновлення даних їм одразу вручають повістки. Тому у випадку компанії «Агро-Регіон» доводиться відсіювати кандидатів, які не бажають звертатись до військкомату та оновлювати документи.
Через нестачу кадрів стоїть питання існування малих господарств
За словами президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктора Гончаренка, зараз у фермерів є також проблеми з персоналом.
«Нас турбує, кого сьогодні садити за кермо трактора чи на комбайн. У дрібних господарствах багато військовозобов'язаних. Це вже для великих господарств більше привілеїв. Тому постає питання, чи взагалі існуватимуть дрібні господарства, як вони впораються з нестачею кадрів. Переорієнтувати жінок, посадили їх за сучасну техніку — складно. Ми не готували їх. Аби підготувати тракториста, комбайнера, потрібні роки», — пояснює Віктор Гончаренко в коментарі «Суспільному».
Власник ФГ «Моя Земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро» Григорій Шамрицький констатує, що в агросекторі завжди не вистачало кваліфікованих працівників, яким можна було доручити серйозне обладнання чи дороговартісну техніку. В зв’язку з війною кількість працівників у агросекторі ще зменшилася, і на сьогодні стоїть питання, що 50% із тих, хто працює в сільському господарстві, потрібно призвати.
Григорій Шамрицький, власник ФГ «Моя Земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро»
Ми звернулися до міністерства з проханням внести зміни саме до методики, щоб бронювалися не 50% від кількості військовозобов’язаних, а саме посади. Адже є посади, які потрібно бронювати у 100% обсязі — наприклад, тракторист, оператор машинного доїння, оператор обприскувальної машини. Є кваліфіковані конкретні посади, які впливають на економіку в агросекторі.
Тож сільгоспвиробники пропонують змінити систему бронювання працівників, щоб воно відбувалося не за кількістю людей, а за посадами. Вони готові бронювати менше працівників, але конкретних професій, які конче необхідні для роботи всього підприємства.
Оновлення критеріїв бронювання не переглядатиметься до літа
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, скоріш за все, до літа точно це питання не буде переглянуте.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Такий варіант обговорювався до прийняття Кабінетом Міністрів нових правил бронювання працівників від мобілізації. Але справа в тому, що ті професії, які критично важливі для агросектору, є критично важливими і для військових. Можливо, щось зміниться під час перегляду правил наступного циклу.
На таке рішення сподіваються всі учасники аграрного сектору, адже процеси в сільгоспвиробництві взаємопов’язані, і кожен працівник виконує свою частину роботи.
«Сільське господарство є одним із основних експортерів в Україні у 2022 році, тому на нього слід робити ставку для стабільної підтримки економіки. Згідно з чинними правилами бронювання, сьогодні ми можемо забронювати лише 50% загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві, що може негативно вплинути на діяльність компанії», — зазначає Христина Пивовар.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
