Питання запуску другого етапу відкриття ринку землі — допуску юридичних осіб з 1 січня 2024 року — викликало суспільний резонанс ще до старту реформи, а тепер знову постало в контексті повномасштабного вторгнення.
Про це говорять аграрні та економічні експерти в коментарях «Укрінформ».
Як зазначається, за нинішніх умов питання стає ще більш чутливим — чи доцільно під час воєнного стану, коли Публічна кадастрова карта Держгеокадастру та більшість реєстрів залишаються закритими, розпочинати цей етап, чи варто все ж дочекатися перемоги України. При цьому ринок не зупинився і продовжує функціонувати, проте активність на ньому впала в рази.
«Це питання дискусійне», — вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Роман Сластьон.
І визнає, що прогнози, розрахунки та плани з упровадження земельної реформи будувалися без урахування повномасштабного вторгнення та стрімкого економічного падіння, яке воно принесло, а також того, що в Україні майже чверть сільськогосподарських земель стануть непридатними для ведення діяльності. Навряд чи хтось із вітчизняних реформаторів міг таке собі уявити.
Водночас генеральний директор УКАБ вважає, що відкриття ринку для юридичних осіб не надто змінить нинішню ситуацію, адже юрособа «прив’язана» до певного кола фізичних осіб. На думку експерта, більш вагомим є збільшення ліміту володіння землею на одного громадянина України — «стеля» у 10 тис. га (наразі цей ліміт становить 100 га).
Зі свого боку, дослідник агроцентру Київської школи економіки (KSE) Валентин Літвінов підтверджує, що питання відкриття доступу до ринку землі юрособам з 1 січня 2024 року було і є доволі гострим.
«Хоча відповідь на нього однозначна. Так, його варто відкрити для юросіб, навіть попри широкомасштабне вторгнення і несприятливу економічну ситуацію в країні», — додає він.
На думку експерта, другий етап реформи точно не розпочнеться враз, у всіх учасників буде час зрозуміти — що та як працює. Адже насамперед це наявна інфраструктура, система відносин між покупцями, продавцями, орендарями та громадами, а ще — взаємозв'язок реєстрів та цифровізація.
«Компанії мають право інвестувати гроші в українську землю легально та прозоро, а українські землевласники — отримувати гідний прибуток. Крім того, це чіткий сигнал партнерам, що Україна не зупиниться в реформах», — наголошує аналітик KSE.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.