Посівна-2023: план-мінімум коштуватиме на 40% дорожче

20 березня 2023, 05:45 10380

Посівна-2023 буде ще складнішою, ніж торік. Рік великої війни виснажив фінансові запаси аграріїв, заблоковані порти збільшили вартість логістики, що ускладнило можливість продати збіжжя. На скільки ж більше витратяться сільськогосподарські виробники для виконання плану-мінімум?

У Міністерстві аграрної політики та продовольства вказують, що сукупна вартість посівної кампанії цього року може скласти орієнтовно 292,3 млрд грн, що на 10% вище минулорічних затрат. Щодо вартості весняної кампанії, то тут зростання відчутніше — на 17%, до 228,2 млрд грн.

Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький деталізує, що «доволі помірне зростання сукупних витрат на посівну кампанію цього сезону є наслідком загального скорочення посівних площ — орієнтовно до 5% порівняно з 2022 роком, а також доволі відчутного зменшення обсягів застосування добрив та ЗЗР, мінімум на 15% і 10% відповідно». Щодо ярих, то, за словами чиновника, очікується зростання частки технічних культур (олійні, цукровий буряк), вартість посівів яких традиційно вища.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» говорять про зростання витрат на посівну-2023 в середньому на 25% порівняно до попереднього року. 

propData.content.image
Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ

Якщо брати загальну посівну площу в 20 млн га, то це додаткові витрати на суму близько 70 млрд грн. Насамперед зростання пов’язане з девальвацією гривні, адже більшість ресурсів, як то добрива, ЗЗР, пальне, техніка та запчастини, насіння, прив’язані до курсу іноземних валют. Водночас найбільше зросли ціни на комплексні добрива — понад 50%, а також на пальне — понад 45%.

Аграрії менш стримані у прогнозах здорожчання посівної кампанії та вартості окремих її складових. Директор ПСП «Україна» (Житомирська область, 5,5 тис. га, ГК «Ерідон») Дмитро Глущенко зазначає: щоб повторити технологію, яку застосовували у господарстві у 2022 році, потрібно витратити на 40% більше коштів. 

За підрахунками Баришівської зернової компанії Grain Alliance (Київська, Черкаська, Полтавська, Чернігівська області, 57 тис. га), у них вартість посівної зросте теж на 40-50%. І це ще оптимістичний варіант розвитку подій. 

propData.content.image
Василь Рева, заступник операційного директора Баришівської зернової компанії Grain Alliance

Ви самі бачите, яка зараз ситуація з цінами. Найбільше по агровиробниках ударила ціна на добрива —вона зросла більш ніж удвічі. І я сумніваюсь, що сьогоднішня вартість не зміниться у бік зростання з масовим входженням вітчизняних сільгоспвиробників у посівну. При цьому ми бачимо, що на ринку не спостерігається дефіциту ні добрив, ні насіння, ні ЗЗР, ні пального. Але їхня вартість буде далеко не всім по кишені.

Добрива залишаються найбільш витратною складовою у структурі посівних робіт, незважаючи на скорочення обсягів внесення.

«Насіння і ЗЗР плюс-мінус на 10% піднялися у ціні. А добрива здорожчали вдвічі, а подекуди і в 2,5 раза. Доступ до добрив є, можна придбати як нашу черкаську селітру, так і закордонну. Але ціни дуже кусаються, і аграрії, які постраждали від окупації, воєнних дій, за відсутності кредитування мало купують їх, від цього знизиться і врожайність», — додає бенефіціарний власник ТОВ «СП «Південна аграрно-експортна компанія» (Миколаївська, Одеська, Херсонська області, 54 тис. га) Юрій Кормишкін.

У НААН підрахували, що очікуваний рівень урожайності через суттєву економію на добривах на 50-60% може знизитись (залежно від регіону і культури) на 15-30% порівняно із середньою урожайністю минулих років.

Директор компанії «Агро-Регіон» (Київська, Чернігівська, Житомирська та Хмельницька області, 39 тис. га) Катерина Рибаченко уточнює, що цієї весни агровиробники масово відмовляються від калійних добрив через їхню надто високу вартість, як і від амофосу, який хоч і є в наявності, але економічно не рахується за поточних внутрішніх цін на зерно. 

Фінансове навантаження при закупівлі добрив відчувають і менші господарства. Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4000 га) Олександр Черкаський підтверджує це: «Озимину сіяли без добрив, нині плануємо підживлення азотними добривами, але дещо урізали норму. Під основний обробіток ґрунту також нічого не давали. Викручуємося, як можемо, та сподіваємося на краще». 

Головний агроном СТОВ «Степове» (Кіровоградська область, 4000 га) Руслан Пушкаш констатує, що для його господарства добрива також критично додали в ціні: у середньому на 30%. 

Загалом напередодні посівної ситуація з добривами в Україні складається парадоксально, адже на тлі зниження міжнародних цін на мінеральні добрива штучно створена проблема з розмитненням сповільнює їх імпорт і утримує ціну. І хоча в USAID взялися підтримати українських агровиробників, надаючи насіння соняшнику (на 28 тис. га) та мінеральні добрива (6 тис. т), у масштабах країни ця програма, скоріш, як паличка-виручалочка для мікропідприємств від 5 до 500 га. 

Суттєве здорожчання виробничих ресурсів коригує як технологію, так і саму сівозміну. За прогнозами УКАБ, у 2023 році в Україні посівні площі під зерновими будуть скорочені на 45% порівняно з 2021 роком та на 22% порівняно з 2022-м. Водночас площі під олійними будуть збільшені на 32% порівняно з 2022 роком та на 9% порівняно з 2021 роком. Проте ця тенденція більше стосується менших підприємств, особливо у тих регіонах, які деокуповані або ж наближені до бойових дій.

У Баришівській зерновій компанії Grain Alliance, до прикладу, три роки тому сформували базову сівозміну, якої дотримуються, незважаючи на війну і економічну кризу. «Основна увага буде зосереджена на наших традиційних культурах — сої та кукурудзі. Співвідношення цих площ у нас приблизно 40/60. Кілька тисяч гектарів засіємо озиминою. І ми вже скоротили і будемо надалі скорочувати площі під соняшником, що допоможе нам і дотриматись науково обґрунтованої сівозміни, і оптимізувати процеси зберігання і відвантаження урожаю», — констатує Василь Рева.

Формується тренд і до вирощування нішевих культур. Наприклад, у ПСП «Україна» планують засіяти нут на пробу на 300 га. У ТОВ «Агропром 17» 20% земель, які через несприятливі погодні умови не встигли засіяти під озиму пшеницю, поділять між кукурудзою та горохом. У СВК «Долина Плюс» (Київська область, 1300 га) відведуть площі під гречку та просо.

Окрім цього, аграрії дивляться і у бік збільшення площ під овочевою групою, адже через бойові дії та окупацію Запорізької та Херсонської областей землі, де висаджували овочі, скоротились на 60-70%. 

Так, минулого року ТОВ «СП «Південна аграрно-експортна компанія» вирощувала овочі на площі 64 га. На сьогоднішній день підготовлено ґрунт та закуплено насіннєвий матеріал на загальну площу близько 350 га. Вирощувати будуть цибулю, помідори, огірки, баклажани та кавуни. 

propData.content.image
Юрій Кормишкін бенефіціарний власник ТОВ «СП «ПАЕК»

У зв’язку з окупацією та замінуванням значних обсягів землі в Херсонській та Запорізькій областях було прийняте рішення збільшити площі під овочевими культурами, щоб підтримати внутрішній ринок. Тимчасова втрата земель сусідніх областей дуже відчутно вдарила по цінах та якості й кількості продукції на прилавках. Цієї весни вартість цибулі досягла 68 грн/кг, червоної — 83-85 грн/кг. Це дуже дорого для населення, чиї доходи знизились за останній рік війни.

Проблем багато: деякі сільгоспвиробники у березні продовжували збирати минулорічну кукурудзу, хтось залишав соняшник та сою на зимівлю, водночас паралельно потрібно було проводити підживлення та готуватися до посіву основних ярих культур, уточнює Роман Сластьон.

Серед проблем він окреслює і збиткове виробництво зернових минулого року, а цей рік також не дає впевненості в досягненні прибутку по них, додає невизначеності й формат зернового коридору.

Та попри складні умови, аграрії планують засіяти всі можливі площі, що підтверджують і в профільному міністерстві. За прогнозами Тараса Висоцького, засіяно буде майже стільки ж площ, що й торік. Це дозволить виростити мінімум удвічі більше, ніж споживають українці, також зберегти експортний потенціал агросектору на рівні попереднього року — понад $20 млрд.

І якщо минулого року аграрії кулуарно активно говорили, що є ймовірність залишити землю під пар, то цьогоріч розмови про відмову від наступних посівних майже відсутні, адже повернути землю у роботу після «консервування» не так просто, а ще й дорого — близько $1000/га.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua