Роман Сластьон

Посівну 2023 року, як у питаннях площ, так і використання технологій, визначатиме кон’юнктура зовнішніх ринків, можливість експорту Чорним морем, тобто продовження «зернової ініціативи», наявність пільгового фінансування та продовження кредитних програм, зниження вартості логістики, доступність кредитів, ціни на добрива та курс валют.

Наразі розглядається три сценарії розвитку ситуації із «зерновою ініціативою». Перший і найбільш очікуваний — угода буде продовжена принаймні на 120 днів.

Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.

Українські аграрії у поточному році зможуть експортувати не більше 20 млн т зернових.

Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.

Генетичні модифікації рослин зазвичай націлені на стійкість до окремих гербіцидів (гліфосати, дикамба тощо), стійкість до шкідників (лускокрилі тощо), стійкість до вірусів, стійкість до посухи та інших стресових явищ, поліпшення якісних характеристик продукції (вміст крохмалю, краща перетравність кормів тощо).

Урожайність зернових культур в Україні цього року може скоротитися на 34% — цього вистачить для внутрішніх потреб, однак експортні можливості зменшаться в 3-4 рази.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) запрошує на онлайн-захід, присвячений презентації результатів аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», проведеного Центром економічного відновлення та EasyBusiness.

Україна розглядає можливість надати пріоритет більшим суднам для проходження зерновим коридором з метою збільшення обсягів експорту, оскільки інспекції сповільнюють темпи.

Логістика — це основний лімітуючий фактор з початку війни. Прогнози щодо експорту альтернативними шляхами у перші дні повномасштабного вторгнення складали 700 тис. т агропродукції на місяць, однак Україні вже вдалося досягти 3 млн т на місяць.

Аграрні асоціації направили спільне звернення до Президентів України та Туреччини, лідерів інших країн світу про важливість продовження «зернової ініціативи». Адже впродовж вересня-жовтня 2022 р. близько 60% українського агроекспорту було відправлено саме зерновим коридором.

Готівковий курс долара відкотився до 42,5 грн/$ після стрибка до 45 грн/$ минулого тижня. Причин цього декілька.

Розблокування агроекспорту через морські порти може принести Україні до $20 млрд валютної виручки.

Середньомісячні надходження від реалізації продукції сільгоспвиробниками минулого року складали $1,71 млрд. З початку повномасштабної війни виручка скоротилася в середньому до $950 млн на місяць, насамперед через блокаду морських портів.

10-15 млн га землі наступного року можуть опинитися «у простої», якщо Україна не досягне показника експорту зерна хоча б у 4-5 млн т на місяць.

Сільгоспвиробникам України необхідне додаткове фінансування в обсязі близько $9 млрд протягом наступних 12 місяців. Саме таку потребу формує неможливість реалізувати продукцію на експорт та необхідність підготовки до посіву культур під урожай наступного року.

Сільськогосподарські виробники України зберуть 10 млн т насіння соняшнику.

Вартість перевезення зерна на експорт у вагонах «Укрзалізниці» злетіла майже в 10 разів.

Реальний максимум для перевезення всіх вантажів залізничним транспортом складає 3,5 млн т на місяць. Відповідно до статистики за травень, 54% від цього обсягу складала залізна руда, а продукції сільського господарства та продуктів переробки було експортовано в обсязі лише 750 тис. т, що складає близько 20% від загального вантажопотоку.

Підвищення тарифів на перевезення вантажів залізницею на 70% — це продовження практики, коли зерно компенсує збиткове перевезення інших вантажів. На аграріїв кладуть додаткову фінансову ношу для того, щоб перекрити недостачу фінансування, яка є в «Укрзалізниці».