Ринок землі: в сьогоднішніх умовах аграрій більше платить, власник — менше отримає. Очікування та реалії

29 липня 2023, 05:25 5071

Незважаючи на усі перестороги, які були в опонентів земельної реформи, буму продажів землі не відбулося. В обіг залучено всього близько 1% усіх сільськогосподарських земель на підконтрольних Україні територіях. Це цілком відповідає темпам земельного ринку в європейських та інших демократичних країнах з ринковою економікою.

Водночас земельна реформа спричинила збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів — у розмірі орендної плати 18 млрд грн і понад 11 млрд грн з податку фізичних і юридичних осіб. Про це розповіла директорка Програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна під час круглого столу «Ринок землі: очікування та реалії», організованого Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) та Центром досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки (KSE Агроцентр). 

Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID АГРО

Земельна реформа не просто дала поштовх до залучення інвестицій, вона також є джерелом підтримки різних сфер, зокрема соціальної, медичної, комунального господарства.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський додав, що відкриття земельного ринку стало стимулом для розвитку тих напрямів, в які раніше не наважувались інвестувати, зокрема значні позитивні зміни відбулись у промисловому садівництві та зрошенні. 

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Дениса Башлика, сьогодні попит на землю перевищує пропозицію. І це ще раз доводить безпідставність міфів, які передували земельній реформі. Окрім того, земельний ринок стане важливим джерелом надходжень для відновлення країни та розвитку агровиробництва.

Денис Башлик, заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Другий етап відкриття ринку є надзвичайно важливим не лише в сьогоденні, але й у процесі повоєнної відбудови та трансформації агросектору. Ми вже бачимо, що за наявності проблем з логістикою аграрному сектору необхідно розвивати глибоку переробку, а це неможливо робити на орендованих землях. Проєкти з довготривалою окупністю передбачають використання власної, а не орендованої землі.

Він також наголосив, що для ефективної і повноцінної роботи ринку землі Україна має перейти до масової оцінки земель, як це відбувається в усіх цивілізованих країнах, де ринок землі працює багато років.

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон звернув увагу на необхідність доопрацювання деяких аспектів земельного ринку, які можуть посилити його роль у залученні інвестицій та повоєнному відновленні. 

Роман Сластьон, гендиректор УКАБ

Надзвичайно важливим є те, що формат розвитку ринку землі, який був визначений в 2020 році, має бути дотриманий та реалізований протягом усього шляху реформи. Ця непорушність формату необхідна як для українського агробізнесу, так і для власників земельних ділянок та майбутньої інвестиційної привабливості сільськогосподарської землі як активу. Відтермінування впровадження другого етапу ринку землі не має жодних підстав. Натомість у майбутньому доопрацювання потребує питання сільгоспземлі як предмету застави та можливості застави прав оренди. Це один із елементів, що міг би допомогти агросектору залучити додаткове кредитування задля проведення післявоєнного відновлення.

Віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський зауважив, що відкриття ринку для юридичних осіб з 1 січня 2024 року може принести додатково 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3 років. Ринок землі розвивається добре та має достойні результати. 

Водночас через війну є суттєві втрати, зокрема не були укладені понад 102 тис. угод купівлі-продажу сільгоспземель сукупним обсягом 282 тис. га та вартістю 11,5 млрд грн, а це — 0,2% ВВП країни. Найбільших втрат зазнав ринок земель у Харківській та Херсонській областях. За підсумками перших 6 місяців 2023 року в усіх областях, крім окупованих, спостерігається відновлення обсягу транзакцій, причому деякі західні області — Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька — перевершили показники 2021 року (+16%, +22% та +10% відповідно). 

Старший проєктний менеджер напряму «Земельна реформа» Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин підсумував, що завдяки реформі громадяни України стали власниками ліквідного майна, реального активу, і цей актив дорожчає. Також він застеріг від пролонгації обмежень, зокрема заборони купувати землю юридичним особам. 

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер напряму «Земельна реформа» Офісу реформ КМУ

Власникам землі стане від того краще? Ні, адже їхній інтерес — якщо продавати, то за кращу ціну. Аграрії? Вони й зараз можуть купити землю через фізичних осіб, просто для них це додаткові трансакційні витрати. Якщо власник хоче продати ділянку, вона буде продана, але аграрій в таких умовах більше заплатить, а власник — менше отримає. Ринок землі повинен бути прозорим та відкритим. 



AgroPortal.ua за матеріалами Програми USAID АГРО