Насправді тут питання економіки: повинна відновитися рентабельність, прибутковість ведення агробізнесу і виробництва зерна. Значну роль у цьому відіграють ціни і можливість українських аграріїв отримати ціну, яка є на світових ринках на зернові та олійні. Критичною ситуація була два місяці тому, коли ціна на зернові в Україні опустилася нижче $100/т. Звісно, що за таких умов навіть змінні витрати не перекривалися коштами за отриманий врожай.
Відновлення чи подальше падіння. Куди рухається український ринок добрив
18 грудня 2023, 05:53 7173
Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.
Про найближчі тенденції, цінові прогнози та готовність найбільших світових виробників добрив працювати в Україні AgroPortal.ua поспілкувався з керівником бізнесу в Україні ICL, яка входить до десятки найбільших світових виробників із особливим фокусом на спеціалізовані та інноваційні продукти, Романом Сластьоном.
Нестача обігових коштів у аграріїв змушує їх економити та зменшувати внесення добрив. У результаті вони отримують меншу врожайність і зниження родючості ґрунтів. Наскільки критичним є сьогодні питання використання добрив в Україні та які шляхи покращення ситуації ви вбачаєте — на рівні компаній, держави, бізнесу? Що потрібно зробити, щоб український аграрій зміг купити добрива?
Роман Сластьон: Питання внесення добрив і загалом ситуація на ринку доволі складна, і це визначено насамперед тим, що цього сезону економіка агробізнесу здебільшого від’ємна. Тобто аграрії несуть збитки, і це напряму впливає на їхню подальшу можливість тримати виробництво на відносно інтенсивному рівні. Тому сільгоспвиробники економлять і в першу чергу зменшували витрати на добрива. Як тимчасовий захід це може бути, адже українські ґрунти доволі родючі з достатніми запасами поживних речовин. Але довго так тривати не може, і вже цього сезону деякі аграрії це помітили і розуміють, що без внесення добрив не отримають урожаїв у 2024 році.
Цього року сільгоспвиробники зібрали гарний врожай, і ми наразі бачимо відносно позитивну тенденцію. Вже два місяці, як суттєво піднялася ціна на зернові та олійні культури. Це насамперед завдяки тому, що налагодив роботу український зерновий коридор через глибоководні порти. І, крім того, працюють альтернативні шляхи — Дунай, залізниця. З автоперевезеннями зараз є певні складнощі через страйки на пунктах пропуску.
Перше, що може зробити держава для збільшення можливостей аграріїв дотримуватись технологій у сільгоспвиробництві, — це продовжити і збільшити можливості фінансування в межах кредитної програми «5-7-9%». Можливо, вдасться створити окремі програми, які дозволять сільгоспвиробникам вносити добрива в необхідній кількості. Крім того, деякі донорські організації надають допомогу дрібним фермерам у вигляді добрив. Компанії, що постачають добрива, зі свого боку теж, за можливості, надають аграріям відстрочення платежів на певні добрива.
Якщо проаналізувати продажі компанії ICL, взявши дані за 2021 рік і два роки повномасштабного вторгнення, на скільки у компанії знизилися їх обсяги?
Роман Сластьон: У 2022 році багато аграріїв не розуміли, що далі робити, деякі мали запас і використовували закуплені раніше добрива. Крім того, минулого року не було активного ввезення добрив в Україну.
Ми спостерігали, що два сезони поспіль сільгоспвиробники економили на добривах, насамперед на внесенні комплексних добрив з фосфором і калієм. Зниження фіксувалося на рівні 60-70%. По азоту теж було скорочення на 40-50%.
Зараз можна відмітити, що у 2023 році відбулося певне пожвавлення на ринку добрив. Також цю позитивну тенденцію ми спостерігаємо й по продуктах компанії ICL. За підсумками 2023 року ми виходимо на понад 40 тис. т добрив, які компанія імпортувала в Україну. І надалі вбачаємо перспективу зростання обсягів імпорту добрив. По-перше, логістично є можливості та наявність хабів у Польщі, Румунії, працюємо з портами Гданськ, Констанца та іншими портами Придунав’я. Розглядаємо з нашими партнерами і постачання добрив через українські порти.
Інша перевага, що ICL левову частку продукції постачає з ЄС, Великої Британії та Ізраїлю. З цими країнами Україна має договори про вільну торгівлю, що значно полегшує процес, адже не виникає питання мит чи походження продукції.
Загалом на ринку ситуація динамічна, яка в будь-який момент може як покращитися, так і погіршитися. Поточні прогнози такі, що наступний сезон може забезпечити обсяги закупівлі добрив аграріями або ж на рівні 2023 року, або на 10-15% менше.
Який сегмент добрив з лінійки ICL сьогодні найбільш затребуваний, і для яких культур їх наразі найбільше купують аграрії? Чи змінилися запити з 2022 року?
Роман Сластьон: У портфоліо компанії загалом близько 90 продуктів — як базових, комплексних, так і спеціалізованих для зрошення, водорозчинних комплексів.
У ринковій частині з продукції ICL найбільш потужна позиція по добривам для фертигації, тобто для зрошення. Можу відмітити, що зараз значно збільшилася зацікавленість складниками і сировиною для виробництва рідких комплексних добрив (РКД). До речі, сегмент цих добрив просів не надто суттєво. Є декілька ключових гравців на цьому ринку, і компанія ICL із більшістю з них співпрацює та постачає складові для виробництва.
Також листкові комплексні водорозчинні добрива — найвідоміша з них лінійка нутрівантів.
До речі, зараз багато хто говорить, що РКД — це новий тренд на українському ринку добрив. Як вважаєте, наскільки швидко розвиватиметься цей сегмент?
Роман Сластьон: Насправді декілька великих агрокомпаній вже у себе на виробничих майданчиках створюють потужності для того, щоб самостійно виробляти рідкі комплексні добрива. Це насамперед стосується високофосфорних комплексних добрив. Для забезпечення рослин максимальною кількістю тими чи іншими речовинами рідке добриво вноситься близько до кореневої системи. Завдяки своїй ефективності РКД дійсно мають певну перевагу перед гранульованими добривами.
Чи є у компанії ICL нові продукти на наступний сезон, і якщо так, то чи доцільно зараз їх постачати на український ринок?
Роман Сластьон: Компанія ICL на наступний сезон розробила доволі потужне портфоліо інноваційних добрив, зокрема біостимулятори, мікродобрива з мікроелементами для сої, кукурудзи, соняшнику та інших культур.
Виводиться на ринок низка нових продуктів для овочів, садів, ягідників.
Крім того, фокус компанії на незвичних для ринку гранульованих добривах — фосфорно-калійних, азотно-фосфорно-калійних із додаванням полісульфату. Взагалі полісульфат — це природний мінерал, який компанія видобуває у Великій Британії, і він дозволений до використання в органічному землеробстві, має найменший вуглецевий слід з-поміж усіх добрив. Крім того, має пролонговану дію забезпечення поживними елементами рослин протягом усього періоду вегетації.
Серед новацій також азотні добрива з контрольованим виведенням азоту для зменшення втрат через випаровування аміаку та від промивання. Тобто карбамід, який у нас широко використовується за допомогою застосування запатентованої технології, зменшує непродуктивні втрати азоту, а відповідно стає ефективнішим і більш екологічно нейтральним.
Левову частку викидів парникових газів у сільському господарстві продукують викиди оксидів азоту, і це відбувається через вивільнення аміаку або непродуктивні втрати. Це в особливому фокусі ЄС, Green Deal, що передбачає як скорочення внесення азоту на 1 га, так і скорочення непродуктивних втрат. Власне ця технологія покликана суттєво зменшити непродуктивні втрати і наближає ефективність використання карбаміду до максимуму. Це те, над чим працює і куди рухається ICL.
Всі ці продукти компанія ICL планує постачати на український ринок. Вбачаємо в цьому економічну раціональність, оскільки добрива можуть бути дорожчими, але й більш ефективними. Це стає очевидним, коли прораховувати діючу речовину, тривалість її дії, рівень втрат промивання, споживання рослинами тощо.
Україна — аграрна країна, тож розкажіть з досвіду вашої компанії, наскільки різняться продажі за обсягами і сегментами добрив з іншими країнами?
Роман Сластьон: Певні відмінності є, але вони залежать від культур, які вирощуються в тій чи іншій країні, типу ґрунтів, забезпечення елементами живлення. На багато факторів потрібно зважати. Проте добрива ICL користуються популярністю у країнах ЄС.
Які маєте цінові прогнози? Чи є хоч якісь сподівання, що добрива можуть подешевшати в 2024 році?
Роман Сластьон: Це важливе питання, адже у 2023 рік ми входили з дуже високим показником рівня цін як на азотні, так і фосфорні, калійні добрива. Із лютого почалося зниження цін у світі, й багато імпортерів, які замовили та завезли добрива раніше, зазнали втрат. Тому зараз дехто очікує, що, можливо, буде схожий тренд, і якщо відкласти закупівлю добрив на березень-квітень, можна буде їх придбати дешевше. Сумніваюся, що така історія повториться цього сезону. Адже рівень цін на добрива у світі знаходиться на середньому показнику за 10 років, тому серйозних рухів на підняття цін чи на зниження не очікується.
Щодо базових продуктів, то варто відмітити, що останнім часом в основних виробників уже відбулося певне подешевшання карбаміду: з липня ціна трималася на рівні $400/т FOB, а місяць тому знизилася на $50. З іншого боку, ціни на аміак зростали і залишаються на доволі високому рівні. Тобто маємо неоднорідні тренди.
По фосфору, навпаки, бачимо стабільну ситуацію і навіть підвищення цін. Зокрема, є певні очікування, що може бути обмеження експорту через позицію Китаю. Щодо калію відносно стабільна ситуація з незначним коливанням.
Наразі в Україні фіксується відкладений попит, у жовтні-листопаді майже не надходило замовлень від сільгоспвиробників. Але поступово активність відновлюється, і аграрії починають планувати закупівлю добрив на весну 2024 року. Спочатку, як правило, надходять запити від великих компаній, адже їм потрібен доволі значний обсяг добрив, а потім — від середніх виробників.
Питання логістики актуальне не лише для експорту агропродукції, але й для імпорту ТМР для сільського господарства. Яким транспортом завозяться добрива в Україну, і які зараз є перепони у імпортерів?
Роман Сластьон: Ввезення добрив в Україну аналогічне до шляхів експорту агропродукції. Левова частка прибуває через порти європейських країн, дехто з імпортерів уже скористався українським коридором, також є ще залізниця і автотранспорт. З останнім зараз складно на польському кордоні через страйк перевізників. Тож частину потоку, очевидно, доведеться перевести на залізницю, і це може спричинити здорожчання логістики. І без того для українських агровиробників вартість добрив вища, ніж для фермерів з європейських чи інших країн саме через проблему з логістикою. Тому сподіваємося, що ситуація з блокуванням переходів найближчим часом вирішиться, й імпорт буде більш дешевим для українського аграрія, щоб він залишався конкурентоспроможним і мав можливість виробляти зернові та постачати на світові ринки.
Також сподіваємося, що на початку сезону не буде сюрпризів із ввезенням добрив в Україну, оскільки восени були прийняті зміни до митного кодексу, відповідно до яких імпортерам добрив потрібно надавати на митниці додаткові документи про походження товару та маршрут від виробника до отримувача в Україні. В деяких імпортерів через це вже виникають проблеми. Тож необхідно внести відповідні корективи у правовому полі, щоб виробники та імпортери могли вчасно постачати добрива на український ринок.
Дякую за розмову.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
