23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.
Про можливості та виклики інтеграції українського аграрного сектору в європейський говорили учасники вебінару «Українське сільське господарство на шляху до ЄС», організаторами якого є Український клуб аграрного бізнесу спільно з агенцією UCABevent.
Уряд розробив План підготовки до переговорів про вступ до ЄС. Цей план складається з чотирьох етапів. Перший — отримання рекомендацій від Європейської комісії. Другий етап, який відбувається зараз, — це самоперевірка. Третій етап — переговори, четвертий — вступ до ЄС.
Наразі загальний стан виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію становить 72%.
Членство України в ЄС матиме як можливості, так і виклики для обох сторін. Те, що потенційно може бути можливістю для України, є викликом для Європейського Союзу, і навпаки. Для УКАБ дуже важливо бути відповідальним за процес інтеграції до ЄС, щоб краще підготуватися до змін та викликів, а також скористатися можливостями для наших членів.
Консультант з питань аграрної політики Хайнц Штрубенхофф пропонує три важливі аспекти, які український аграрний сектор повинен враховувати, працюючи над інтеграцією в ЄС:
Хороша історія, яку могла б розповісти Україна, виглядає так: «Дорогі європейці, Україна та Європа разом стануть найбільшим глобальним постачальником зернових та олійних культур у світі. Це зміцнить ЄС. Ми будемо відігравати вирішальну роль у світі, і ми годуватимемо світ. І, звичайно, ми знаємо про Європейську зелену угоду. Ми впровадимо все якнайшвидше, щоб ваші фермери і ваші інвестори, які прийдуть в Україну інвестували після війни, знайшли такі ж рамкові умови, які вони мають у ЄС».
Ще одна рекомендація — впорядкувати діалог, переговори таким чином, щоб почати з простіших сфер. У ЄС чутливими продуктами є, наприклад, яловичина, цукор та етанол. Тож якщо ви поставите це на перше місце у порядку денному і скажете, що хочете мати доступ до ринків яловичини, цукру та етанолу, то, я вважаю, це буде складно.
Водночас професор і директор Інституту IAMO Альфонс Бальманн вважає, що ЄС може багато чому навчитися в України, і Україна разом із деякими іншими країнами ЄС може покращити або прискорити процес необхідних реформ. Він наголосив на важливості готовності до змін.
З погляду України, на порядку денному політики ЄС, безумовно, є певні питання, які так чи інакше торкнуться українського сільського господарства, наприклад, турбота про охорону навколишнього середовища. І це те, чим нехтували в попередні роки, але це все одно станеться, і до цього потрібно адаптуватися. Другий важливий момент стосується інфраструктури. Існує величезна потреба у вдосконаленні системи сільськогосподарських інновацій та знань.
Професор Київської школи економіки Олег Нів'євський виділив три переваги для сільського господарства на шляху до інтеграції в ЄС:
Але зараз трапляються випадки, коли європейські фермери виступають проти української продукції. Фермер із Польщі та власник компанії ALFAGRO в Україні Жерар де Ла Салль говорить, що наразі існують певні проблеми з цінами навіть у західній частині Польщі, але він не впевнений, що ці ціни відповідають процесу інтеграції з Україною. Але, з іншого боку, багато товарів з України дійсно надходить до Польщі. Деякі з них повинні були реекспортуватися до Азії, але залишаються в Польщі, трансформуються в Польщі, і це проблема, адже відомо, що частина цих товарів виробляється за низькими стандартами.
Щойно війна закінчиться, експортна логістика відновить свою роботу в Україні. Я не впевнений, що так багато товарів потрапить на європейський ринок. Але навіть тоді конкуренція між українськими та європейськими фермерами буде складною. Адже українські фермерські господарства більші, ландшафт кращий, є можливості виробляти за нижчими цінами.
Олег Нів'євський також погоджується, що це буде цікавий досвід конкуренції: «Я думаю, що Україна може навчити фермерів Європейського Союзу, як працювати в конкурентному середовищі, поділившись власним досвідом».
Як першочергову перспективу партнерства України з ЄС генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса виокремив біоенергетику.
Я думаю, що на першому місці насправді буде біоенергетика, особливо біометан. Це свого роду дуже привабливий прогноз для українського бізнесу. Україна може постачати газ із біопродуктів до Євросоюзу, і це було б дуже цікавим початком. Друге питання — це вуглецеві сертифікати. І третє — переробка. Я б почав з різних типів проєктів з переробки. Наприклад, не тільки на основі продуктів харчування, але й на основі кормів для тварин, оскільки в Європі існує певний їх дефіцит.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.

Європейський Союз входить у новий етап трансформації Спільної аграрної політики (CAП), який визначатиме правила гри для агросектору після 2027 року. Проте запропоновані зміни викликають дедалі більше дискусій — як серед фермерів, так і серед експертів.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

За підрахунками старшого наукового дослідника Центру європейських політичних досліджень (CEPS) в Брюсселі Майкла Емерсона, вступ України до ЄС коштуватиме 18,85 млрд євро на рік.