Агросектор України за рік став ближчим до ЄС на 12%
Хороша історія, яку Україна могла б розповісти Європі. Завдання для аграрної спільноти на шляху до ЄС
17 березня 2023, 05:36 2932
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.
Про можливості та виклики інтеграції українського аграрного сектору в європейський говорили учасники вебінару «Українське сільське господарство на шляху до ЄС», організаторами якого є Український клуб аграрного бізнесу спільно з агенцією UCABevent.
Уряд розробив План підготовки до переговорів про вступ до ЄС. Цей план складається з чотирьох етапів. Перший — отримання рекомендацій від Європейської комісії. Другий етап, який відбувається зараз, — це самоперевірка. Третій етап — переговори, четвертий — вступ до ЄС.
Наразі загальний стан виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію становить 72%.
Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу
Членство України в ЄС матиме як можливості, так і виклики для обох сторін. Те, що потенційно може бути можливістю для України, є викликом для Європейського Союзу, і навпаки. Для УКАБ дуже важливо бути відповідальним за процес інтеграції до ЄС, щоб краще підготуватися до змін та викликів, а також скористатися можливостями для наших членів.
Консультант з питань аграрної політики Хайнц Штрубенхофф пропонує три важливі аспекти, які український аграрний сектор повинен враховувати, працюючи над інтеграцією в ЄС:
- Комунікаційна стратегія. Йдеться про те, щоб говорити не лише з українською громадськістю, українськими фермерами, а й європейськими, нашими партнерами. Україна має велику підтримку через ситуацію з війною. Водночас це меншою мірою стосується української продукції, яка буде виходити на європейський ринок, у цьому питанні є багато тривоги.
Хороша історія, яку могла б розповісти Україна, виглядає так: «Дорогі європейці, Україна та Європа разом стануть найбільшим глобальним постачальником зернових та олійних культур у світі. Це зміцнить ЄС. Ми будемо відігравати вирішальну роль у світі, і ми годуватимемо світ. І, звичайно, ми знаємо про Європейську зелену угоду. Ми впровадимо все якнайшвидше, щоб ваші фермери і ваші інвестори, які прийдуть в Україну інвестували після війни, знайшли такі ж рамкові умови, які вони мають у ЄС».
- Підвищення інституційної ефективності. Наразі в Україні немає достатнього потенціалу для імплементації нової Спільної аграрної політики. Для цього Україні необхідно підготувати кілька тисяч людей не лише в Міністерстві аграрної політики та продовольства, а й у ширшому сенсі — в екосистемі аграрної політики. Україна та ЄС мають спільно подумати про те, як покращити спроможність, як знайти механізм, щоб мати інституційну готовність у міністерстві.
- Припускати реалістичні часові горизонти. Це ілюзія, що вступ до ЄС буде дуже швидким, як і політичне рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Люди в Євросоюзі очікують від України певних речей. Вони не змиряться з тим, що стандарти ЄС будуть знижені через складну ситуацію в Україні.
Хайнц Штрубенхофф, консультант з питань аграрної політики
Ще одна рекомендація — впорядкувати діалог, переговори таким чином, щоб почати з простіших сфер. У ЄС чутливими продуктами є, наприклад, яловичина, цукор та етанол. Тож якщо ви поставите це на перше місце у порядку денному і скажете, що хочете мати доступ до ринків яловичини, цукру та етанолу, то, я вважаю, це буде складно.
Водночас професор і директор Інституту IAMO Альфонс Бальманн вважає, що ЄС може багато чому навчитися в України, і Україна разом із деякими іншими країнами ЄС може покращити або прискорити процес необхідних реформ. Він наголосив на важливості готовності до змін.
Альфонс Бальманн, професор і директор Інституту IAMO
З погляду України, на порядку денному політики ЄС, безумовно, є певні питання, які так чи інакше торкнуться українського сільського господарства, наприклад, турбота про охорону навколишнього середовища. І це те, чим нехтували в попередні роки, але це все одно станеться, і до цього потрібно адаптуватися. Другий важливий момент стосується інфраструктури. Існує величезна потреба у вдосконаленні системи сільськогосподарських інновацій та знань.
Професор Київської школи економіки Олег Нів'євський виділив три переваги для сільського господарства на шляху до інтеграції в ЄС:
- великий ринок: потенційно — це велика перевага для України експортувати продукцію та отримувати вигоду від цього ринку;
- розвиток: це дійсно важливий виклик для України, оскільки Україні складно покращити своє управління та реформи без зовнішнього тиску;
- Європейський Союз буде найбільшим джерелом допомоги для України.
Але зараз трапляються випадки, коли європейські фермери виступають проти української продукції. Фермер із Польщі та власник компанії ALFAGRO в Україні Жерар де Ла Салль говорить, що наразі існують певні проблеми з цінами навіть у західній частині Польщі, але він не впевнений, що ці ціни відповідають процесу інтеграції з Україною. Але, з іншого боку, багато товарів з України дійсно надходить до Польщі. Деякі з них повинні були реекспортуватися до Азії, але залишаються в Польщі, трансформуються в Польщі, і це проблема, адже відомо, що частина цих товарів виробляється за низькими стандартами.
Жерар де Ла Салль, фермер з Польщі та власник компанії ALFAGRO в Україні
Щойно війна закінчиться, експортна логістика відновить свою роботу в Україні. Я не впевнений, що так багато товарів потрапить на європейський ринок. Але навіть тоді конкуренція між українськими та європейськими фермерами буде складною. Адже українські фермерські господарства більші, ландшафт кращий, є можливості виробляти за нижчими цінами.
Олег Нів'євський також погоджується, що це буде цікавий досвід конкуренції: «Я думаю, що Україна може навчити фермерів Європейського Союзу, як працювати в конкурентному середовищі, поділившись власним досвідом».
Як першочергову перспективу партнерства України з ЄС генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса виокремив біоенергетику.
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК
Я думаю, що на першому місці насправді буде біоенергетика, особливо біометан. Це свого роду дуже привабливий прогноз для українського бізнесу. Україна може постачати газ із біопродуктів до Євросоюзу, і це було б дуже цікавим початком. Друге питання — це вуглецеві сертифікати. І третє — переробка. Я б почав з різних типів проєктів з переробки. Наприклад, не тільки на основі продуктів харчування, але й на основі кормів для тварин, оскільки в Європі існує певний їх дефіцит.
