23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.
Про можливості та виклики інтеграції українського аграрного сектору в європейський говорили учасники вебінару «Українське сільське господарство на шляху до ЄС», організаторами якого є Український клуб аграрного бізнесу спільно з агенцією UCABevent.
Уряд розробив План підготовки до переговорів про вступ до ЄС. Цей план складається з чотирьох етапів. Перший — отримання рекомендацій від Європейської комісії. Другий етап, який відбувається зараз, — це самоперевірка. Третій етап — переговори, четвертий — вступ до ЄС.
Наразі загальний стан виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію становить 72%.
Членство України в ЄС матиме як можливості, так і виклики для обох сторін. Те, що потенційно може бути можливістю для України, є викликом для Європейського Союзу, і навпаки. Для УКАБ дуже важливо бути відповідальним за процес інтеграції до ЄС, щоб краще підготуватися до змін та викликів, а також скористатися можливостями для наших членів.
Консультант з питань аграрної політики Хайнц Штрубенхофф пропонує три важливі аспекти, які український аграрний сектор повинен враховувати, працюючи над інтеграцією в ЄС:
Хороша історія, яку могла б розповісти Україна, виглядає так: «Дорогі європейці, Україна та Європа разом стануть найбільшим глобальним постачальником зернових та олійних культур у світі. Це зміцнить ЄС. Ми будемо відігравати вирішальну роль у світі, і ми годуватимемо світ. І, звичайно, ми знаємо про Європейську зелену угоду. Ми впровадимо все якнайшвидше, щоб ваші фермери і ваші інвестори, які прийдуть в Україну інвестували після війни, знайшли такі ж рамкові умови, які вони мають у ЄС».
Ще одна рекомендація — впорядкувати діалог, переговори таким чином, щоб почати з простіших сфер. У ЄС чутливими продуктами є, наприклад, яловичина, цукор та етанол. Тож якщо ви поставите це на перше місце у порядку денному і скажете, що хочете мати доступ до ринків яловичини, цукру та етанолу, то, я вважаю, це буде складно.
Водночас професор і директор Інституту IAMO Альфонс Бальманн вважає, що ЄС може багато чому навчитися в України, і Україна разом із деякими іншими країнами ЄС може покращити або прискорити процес необхідних реформ. Він наголосив на важливості готовності до змін.
З погляду України, на порядку денному політики ЄС, безумовно, є певні питання, які так чи інакше торкнуться українського сільського господарства, наприклад, турбота про охорону навколишнього середовища. І це те, чим нехтували в попередні роки, але це все одно станеться, і до цього потрібно адаптуватися. Другий важливий момент стосується інфраструктури. Існує величезна потреба у вдосконаленні системи сільськогосподарських інновацій та знань.
Професор Київської школи економіки Олег Нів'євський виділив три переваги для сільського господарства на шляху до інтеграції в ЄС:
Але зараз трапляються випадки, коли європейські фермери виступають проти української продукції. Фермер із Польщі та власник компанії ALFAGRO в Україні Жерар де Ла Салль говорить, що наразі існують певні проблеми з цінами навіть у західній частині Польщі, але він не впевнений, що ці ціни відповідають процесу інтеграції з Україною. Але, з іншого боку, багато товарів з України дійсно надходить до Польщі. Деякі з них повинні були реекспортуватися до Азії, але залишаються в Польщі, трансформуються в Польщі, і це проблема, адже відомо, що частина цих товарів виробляється за низькими стандартами.
Щойно війна закінчиться, експортна логістика відновить свою роботу в Україні. Я не впевнений, що так багато товарів потрапить на європейський ринок. Але навіть тоді конкуренція між українськими та європейськими фермерами буде складною. Адже українські фермерські господарства більші, ландшафт кращий, є можливості виробляти за нижчими цінами.
Олег Нів'євський також погоджується, що це буде цікавий досвід конкуренції: «Я думаю, що Україна може навчити фермерів Європейського Союзу, як працювати в конкурентному середовищі, поділившись власним досвідом».
Як першочергову перспективу партнерства України з ЄС генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса виокремив біоенергетику.
Я думаю, що на першому місці насправді буде біоенергетика, особливо біометан. Це свого роду дуже привабливий прогноз для українського бізнесу. Україна може постачати газ із біопродуктів до Євросоюзу, і це було б дуже цікавим початком. Друге питання — це вуглецеві сертифікати. І третє — переробка. Я б почав з різних типів проєктів з переробки. Наприклад, не тільки на основі продуктів харчування, але й на основі кормів для тварин, оскільки в Європі існує певний їх дефіцит.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Експорт українського збіжжя альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати.

Аграрний сектор України навряд чи зіткнеться з хвилею масових банкрутств попри проблеми з портовою логістикою.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.

Європейський Союз входить у новий етап трансформації Спільної аграрної політики (CAП), який визначатиме правила гри для агросектору після 2027 року. Проте запропоновані зміни викликають дедалі більше дискусій — як серед фермерів, так і серед експертів.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

За підрахунками старшого наукового дослідника Центру європейських політичних досліджень (CEPS) в Брюсселі Майкла Емерсона, вступ України до ЄС коштуватиме 18,85 млрд євро на рік.