Підсумки переговорів про продовження «зернової угоди» вплинуть на остаточні рішення фермерів щодо весняної посівної кампанії.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон у коментарі Bloomberg.
Він зазначив, що прогноз щодо «зернової угоди» поки що неясний. росія запропонувала продовжити її на 60 днів. Київ відкинув цю пропозицію, заявивши, що вона суперечить умовам угоди, тоді як Туреччина виступає за продовження на 120 днів.
При цьому ціни на пшеницю знизилися, оскільки трейдери не мали ясності з цього питання. Залізничні постачання зерна в порти Одеської області сповільнилися останніми тижнями на тлі невизначеності питання угоди. Результат переговорів, на думку експерта, також вплине на остаточні рішення фермерів щодо весняного садіння, а сівба уже розпочалася.
«Усі чекають продовження, це план «А». Але ніхто не хоче мати повний запас у портових елеваторах і ризик непродовження, а потім шукати, що робити із зерном і куди транспортувати, на інший напрямок», — зазначив Роман Сластьон.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Зовнішній товарообіг України за 7 місяців 2026 року склав $82,2 млрд.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

«Контінентал Фармерз Груп» вивела у поля перші сівалки для посіву озимих культур під урожай 2027 року. Насамперед висівають озимий ріпак — у новому сезоні під культуру запланували 32 тис. га.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.