Петро Мельник

Agricom Group якраз завершувала другий етап реорганізації заводу «Добродія» на Чернігівщині та виводила на ринок новий бренд готових сніданків YUMMOJI, коли в Україні розпочалася повномасштабна війна.

На початку повномасштабної війни Україна мала катастрофічну ситуацію з експортом. Наприкінці 2021 року багато аграріїв притримували зерно з надією заробити більше, що спричинило появу суттєвих залишків в обсязі близько 30 млн т в умовах, коли порти стали заблокованими через російську агресію.

росія за останній рік вкрала в українських фермерів близько 4−5 млн т зерна.

План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.

Попри війну, українські підприємства продовжують завойовувати європейські ринки та виводити на полиці супермаркетів новинки. Хоча дається це їм доволі нелегко, адже деякі компанії мали значні руйнування і відновлюють виробництва.

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Визначальними факторами впливу для посівної кампанії 2023 року стануть нестача коштів та забезпеченість добривами.

Потужності та земельні активи Agricom Group у Чернігівській області певний час перебували в окупації, але після звільнення робота заводу та аграрного кластера була швидко відновлена. Більш того, не припинялись інвестиції у переробку.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Офіційна позиція, яка озвучується з боку росії щодо затримок у роботі зернового коридору, — це торг за те, щоб отримати дозвіл на відвантаження продовольчої продукції з їхніх регіонів. Але, на мою думку, існує також і не зовсім офіційна позиція, яка полягає в продовженні війни в економічній сфері та в тиску на світове суспільство шляхом постійного переривання постачання продовольчої продукції з України.

росія в ході перемовин щодо продовження роботи зернового коридору торгується за отримання дозволу на відвантаження продовольчої продукції з її регіонів.

Українське сільське господарство під час війни зазнало безліч трансформацій: зміна логістичних ланцюжків, переорієнтація структури посівів, скорочення обсягів виробництва та адаптація до нових умов ведення бізнесу. Водночас усі ці фактори впливають на посівну кампанію 2023 року та майбутнє агросектору.

Експортний потенціал України після відкриття «зернового коридору» складе близько 4 млн т.

З початку війни в Україні аграрний бізнес опинився в наджорстких умовах, адже виробничі потужності кожного підприємства прив’язані до конкретної території, а посівну чи роботу на фермі не можна відкласти або зупинити. В умовах заблокованого експорту та відсутності обігових коштів аграрії України провели посівну, збирають урожай ранніх зернових, але на порядку денному питання — як і з чим планувати наступний сезон.

Фактичні показники, які ми беремо за основу, прогнозують нам потенційні відвантаження не більше 3 млн т зерна. Це недостатній обсяг для експорту.

Більша проблема у пошуках альтернатив для зберігання нового врожаю настане з пізнішими культурами, такими як кукурудза.