Богдан Костецький

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

В Україні очікується додаткових 5 млн т виробництва кукурудзи, що формує експортне завдання на сезон 2025-2026 років у розмірі 25-26 млн т. І основне питання в тому, де знайти збут для цього обсягу.

Пшениця, ріпак і соя знайдуть своїх покупців та переробників. Основним викликом для трейдерів стане розподіл валу кукурудзи, якій складно конкурувати з дешевим американським зерном.

Верховна Рада України не з першого разу, зі скандалами і протистоянням від аграріїв, втім прийняла рішення про введення експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку в розмірі 10%. Після першого провалу його внесли поправкою до непов’язаного законопроєкту №13157.

В Україні вже 22 млн т переробних потужностей для олійних, і переробна потужність продовжує зростати. Обсяг олійних культур, що виробляються, вже знаходиться на рівні переробних потужностей. Тож більш сучасні енергоефективні підприємства неминуче будуть витісняти з ринку старі.

Запровадження експортного мита на ріпак і сою вплине обмежено, тому що виробники продовжуватимуть мати право самостійного експорту без сплати мита, тож нововведення стосуватиметься лише посередників.

Для мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту окремих видів товарів, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до державного бюджету уряд запровадив режим експортного забезпечення на деякі категорії аграрної продукції. Але, на думку учасників ринку, механізм не повністю продуманий та пристосований до ринкових реалій.

Іспанія у 2024/25 МР залишатиметься одним із ключових напрямків збуту української пшениці та кукурудзи.

Україна у 2024/25 МР зменшить експорт зернових та олійних культур порівняно з попереднім сезоном з 61,7 до 46,2 млн т, оскільки їх виробництво скоротиться на 10,9 млн т — до 71,7 млн т.

Зростання попиту і ціни стимулює аграріїв повертатися до кукурудзи, темпи сівби дуже високі. Станом на 24 травня в Україні вже посіяно 3 809,4 тис. га кукурудзи.

На пшеничному ринку експерти очікують стабільний ціновий тренд, тоді як по кукурудзі можливе зниження. Втім, передумов для суттєвого обвалу ринку чи значних коливань немає.

Поточні ціни заводять кукурудзу в «мінус». Фермери очікують кращої ціни та погоди, щоб зібрати врожай.

Сільгоспвиробникам, які потребують коштів для озимої посівної або сушіння, варто продавати зібраний урожай в межах потреби поповнення обігових коштів на найближчі 1,5-2 місяці.

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

Формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Загалом відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Статись це може вже у 2025 році