Площі під круп’яними культурами скорочуються: чи вистачить переробникам сировини

Загальна площа зазначених культур під урожай 2026 року на 2,6% менша за показник 2025 року та на 26,8% менша за довоєнні показники. Найбільше скорочення площ під горохом (-7%), а найбільше розширилися площі під просом (+25,7%).

Огляд основних крупʼяних культур

У 2025/26 МР виробництво вівса оцінюється на рівні 382,5 тис. т, що на 16,3% менше, ніж торік. Обсягів виробництва вистачає для харчової промисловості, частину можна експортувати, але перехідні залишки поступово скорочуються. Це перший дзвіночок до того, що в Україні може сформуватися певний дефіцит вівса.

• Обсяги внутрішнього споживання залишаються стабільними та оцінюються на рівні 380 тис. т. До того ж обсяги продовольчого споживання можуть знизитися до 150 тис. т, а кормового, навпаки, зрости до 180 тис. т.
• Експортний потенціал вівса поточного сезону прогнозується на рівні 41 тис. т, що на 39% більше, ніж минулого сезону. Експорт вівса відбувався досить активно у вересні – жовтні та грудні, основний покупець — Туреччина. У 2026/27 МР експорт вівса прогнозується на рівні 60 тис. т.
• З урахуванням прогнозованих посівних площ під вівсом цього року оцінка виробництва незначно збільшена — до 389,4 тис. т (+1,8%).
• Прогнозується подальше зростання обсягів внутрішнього споживання завдяки кормам — до 400 тис. т (+5,3%), продовольче споживання очікується на рівні 150 тис. т.

Із гречкою ситуація складніша. Спостерігається суттєве зниження виробництва. У 2023 році був гречаний бум, виробництво сягнуло понад 200 тис. т, і цього вистачило, щоби кілька сезонів переробляти та реалізовувати.

• Але ситуація змінилася: наразі виробництво гречки дуже низьке, на рівні 70,8 тис. т, що на 37,7% менше за попередній сезон.
• Обсяги внутрішнього споживання оцінюються в 102 тис. т, тобто для харчування не вистачить, є ознаки дефіциту. 
• Обсяги експорту, за прогнозами експертів, поточного сезону складуть 12,3 тис. т.
• З огляду на прогнозовані посівні площі 2026 року очікується незначне збільшення валового збору гречки до рівня 78,3 тис. т. Внутрішнє споживання може скоротитися до 96 тис. т, продовольче — очікується на рівні 85 тис. т. Достатні перехідні залишки з попередніх сезонів дозволяють утримувати переробку на хорошому рівні.
• Експортний потенціал у 2026/27 МР може сягнути 2 тис. т.

Щодо споживчих цін видно, що крупа в дефіциті, тому ціна зросла майже до 80 грн/кг. У різних регіонах України різниця в ціні сягає 20 грн.

З просом схожа ситуація: виробництво зменшилося майже втричі, оцінюється на рівні 60 тис. т. Цього року очікується відновлення площ з 33 тис. га до 40 тис. га. Для харчової переробки такого обсягу поки що достатньо, але певні ознаки дефіциту все-таки простежуються. 

• Обсяги внутрішнього споживання на досить низькому рівні — 37 тис. т. Водночас обсяги продовольчого споживання можуть знизитися до 25 тис. т, а кормового — до 8 тис. т.

«Просо частково і експортна культура, потенціал реалізації якої оцінюється в 43 тис. т. Просідання експорту викликане, з одного боку, дефіцитом, з іншого — логістичними проблемами та перевагою більш товарних культур, як-от кукурудза та пшениця. У майбутньому сезоні очікується, що експорт проса може сягнути 30 тис. т», — зазначає Андрій Купченко.

• У липні – травні 2025/26 МР було експортовано більше 49 тис. т. Основним імпортером поточного сезону стала Кенія, яка закупила майже 23% усіх партій. Інші ключові імпортери суттєво скоротили закупівлі. 
• Обсяги реалізації проса у 2025 році склали 81,3 тис. т.

Виробництво гороху залишається досить великим, до того ж у 2025/26 МР воно зросло, склавши 679,2 тис. т, що на 46,7% більше, ніж попереднього сезону. Для харчової переробки обсягів достатньо, вистачить і на експорт.

• Водночас обсяги внутрішнього споживання на досить низькому рівні та оцінюються у 175 тис. т. Продовольче споживання може знизитися до 45 тис. т (-10%), а кормове — залишиться на рівні 50 тис. т.

Запасів також достатньо, ознак дефіциту немає, інше питання — якість, доступність і ціна.

«За 2025 рік гороху реалізовано 180,5 тис. т, але, незважаючи на досить великі обсяги виробництва, ціна все одно зростає. Це питання попиту і собівартості виробництва. Середня ціна реалізації гороху за результатами минулого року сягнула рекордного показника — 11,9 тис. грн/т», — пояснює фахівець.

• Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Є сподівання, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.
• У 2026/27 МР очікується зниження виробництва гороху на 12%, до 597,6 тис. т. Знизиться і споживання на майже 6% (до 165 тис. т).
• Водночас експорт може зрости до 380 тис. т. 

Поступово скорочуються і обсяги виробництва ячменю — 5,2 млн т. Про дефіцит для харчової переробки не йдеться, питання про експорт: скільки Україна зможе реалізувати на зовнішні ринки.

• Обсяги внутрішнього споживання ячменю поточного року сягають 3,4 млн т, обсяги продовольчого споживання можуть знизитися до 28 тис. т. За словами аналітика, залишки ячменю досить суттєві, аби не думати про продовольчу безпеку.
• Експортний потенціал поточного року очікується на рівні 1,5 млн т. Наступного сезону наразі прогнозують обсяги експорту в розмірі 2,3 млн т, але чи справдиться це, залежатиме від попиту імпортерів і воєнних ризиків.

«Ячна крупа — одна з найдешевших на ринку, але і тут поступово прослідковується зростання ціни. У травні 2026 року середня ціна встановилася на рівні майже 26 грн/кг, що на 7% більше, ніж станом на початок року», — розповідає Андрій Купченко.

Ринок кукурудзи найбільш масовий, тут і пропозиція найбільша. Виробництво цього сезону очікується на рівні понад 33 млн т, торік було 31 млн т. Обсяги внутрішнього споживання оцінюються в 7 млн т, при цьому продовольче споживання може сягнути 160 тис. т.

За останні 5 років з України експортується в середньому приблизно 25 тис. т кукурудзяної крупи на рік.

Структура витрат на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також палива, добрив, оплати праці та послуг і насіння складає менше 50%. Динаміка показує, що витрати на паливно-мастильні матеріали зростають й зростатимуть і надалі. Частка витрат на насіння падає внаслідок того, що ціна насіннєвого матеріалу не так суттєво змінювалася, як на паливо чи добрива.

Добрива тримають більш-менш стабільну позицію — 8-16% у структурі витрат.

Оплата праці, оплата послуг від сторонніх організацій та інші витрати дещо зростають — 7-10%, 6-12% та 44-56% відповідно.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua